Хода гідності замість параду: у чому різниця

08 серпня 2019
Хода гідності замість параду: у чому різниця

Традиційного параду на День незалежності у Києві не буде, натомість у столиці планують провести Ходу гідності

Чим вона відрізнятиметься, чому команду Зеленського критикують за таке рішення та скільки насправді коштує парад – у матеріалі 24 каналу.

Що пропонує Зеленський і чим це відрізняється від традиційного параду?

Президент вважає, що парад – це дорого й помпезно, тому варто змінити формат святкування. Зокрема, він запропонував на честь свята виділити 300 мільйонів гривень на премії українським військовослужбовцям.

Однак повністю від урочистих заходів не відмовляються. Так, замість параду, планують провести Ходу гідності, до якої долучаться, крім військових та волонтерів, високопосадовці, сам президент, спортсмени, лікарі тощо. Також не обійдеться і без традиційного покладання квітів до пам’ятників та проведення молебнів за Україну.

Очільник Офісу Президента Андрій Богдан своєю чергою запевнив, що святкування буде сучасним і пройде "у європейському стилі". Зокрема, за його словами, на честь Дня Незалежності у центрі Києва відбудеться грандіозний концерт і його організацією уже займається "відомий режисер" (його імені Богдан не назвав).

Тобто основна різниця між традиційним парадом і запланованою цього року ходою полягає у відсутності колон з бойовою технікою на Хрещатику та урочистого маршу військовослужбовців.

Цікаво, що першими ідею провести ходу під назвою "Марш волі", як альтернативу традиційному параду, запропонували волонтери та ветерани, яких обурило таке рішення Зеленського. Зокрема, їх цікавило, звідки у команді президента взяли цифру 300 мільйонів гривень як вартість проведення параду, та чи справді цих грошей вистачить на гідні премії для всіх військовослужбовців.

Ініціативу маршу підтримав, зокрема, спікер парламенту VІІІ скликання Андрій Парубій.

Щоб вшанувати безсмертний подвиг українських героїв, закликаю всіх, хто боровся і воював за волю України – учасників Революції Гідності, ветеранів російсько-української війни, волонтерів, військових – 24 серпня 2019 роки вийти на Хрещатик і разом пройти парадом Незалежності,
– написав Парубій.

Проте частина українців все ж підтримали рішення Зеленського і назвали паради часів Порошенка "показухою". Загалом же військовим передусім потрібен не пафос на честь свята, а покращення озброєння української армії.

Скільки ж коштує парад?

Попередникам хоч і дорікають витрачанням значних сум грошей на проведення параду, проте всі цифри, які згадуються у медіа – не більше, ніж припущення. Як пояснили 24 каналу у Міноборони, частково оплата дійства здійснювалася у межах поточного фінансування ЗСУ.

Наприклад, для військовослужбовців-учасників параду закуповували форму, яку вони потім носили і в повсякденній діяльності. Ці закупівлі здійснювалися у межах існуючих норм і не були чимось особливим чи приуроченим до конкретної дати.

Що стосується техніки, її теж спеціально "під парад" не ремонтували і, тим більше, не купували. Все було зроблено планово для українського війська. Проліт техніки льотчикам зараховувався, як бойова підготовка. Відповідно до цього списувалося і пальне, тому було б неправильно його включати у вартість параду в цілому.

Це стосується і водіїв техніки – пальне для неї спеціально під парад не купували. Звісно, деякі речі порахувати було можливо. Наприклад, скільки коштувало перевезення техніки з ППД Житомира до Києва та назад. Однак у Міноборони пояснили, що не ставили це за мету.

Якщо ж говорити про паради, які проводилися в Україні до початку бойових дій на Донбасі, тоді техніка справді ремонтувалася під це дійство – часто просто не було достатньої кількості справних машин.

 

 

Якими були паради минулих років?

У перші роки після проголошення Незалежності, за правління Леоніда Кравчука, парад 24 серпня не проводили. Керівництво держави це пояснювало тим, що Україна офіційно позиціонує себе як без’ядерна позаблокова держава, тому демонструвати військову потужність не годиться.

Вперше парад на честь Дня Незалежності в Києві провели у 1994 році, проте тоді обійшлися без демонстрації військової техніки. Її вивели на Хрещатик лише під час проведення наступного параду, у 1998 році. Тоді ж вперше представили пам'ятні нагрудні знаки для військових-учасників параду. За подібним сценарієм провели дійство і у 1999 році, але тут уже – з залученням авіації.

Перший масштабний парад провели на 10-ту річницю незалежності – у 2001 році. У дійстві взяли участь 6530 військовослужбовців та 173 одиниці техніки (у тому числі й авіація). Подивитися на військовий український парад тоді прилетів, зокрема, президент Росії Володимир Путін.

Наступні три роки (2002, 2003, 2004) паради відбувалися без колон військової техніки. Традицію повернули у 2008 році, а у 2009 родзинкою став масштабний проліт української авіації.

За президентства Віктора Януковича (2010-2014 роки) паради на честь Дня Незалежності у Києві не проводилися. Це пояснювали необхідністю економити гроші.

Після початку російської агресії проти України, у 2014 році, парад відбувся знову. Тоді Хрещатиком крокували колони українських військовослужбовців та була продемонстрована потужна техніка. Хоча це і спровокувало хвилю критики з боку частини суспільства, керівництво країни пояснило це бажанням підняти бойовий дух українців та нашої армії зокрема.

У 2015 та 2017 роках паради проводили без участі військової техніки. 2016 став винятком: понад 200 одиниць бойових машин пройшли Хрещатиком, після чого їх направили у зону бойових дій. Метою цього було продемонструвати "нову армію, за два роки створену майже з нуля".

У 2018 році, з нагоди 27-ї річниці Незалежності України та 100-ї річниці відродження Української державності, провели ціле дійство під назвою "Марш нової армії". У параді взяли участь понад 4,5 тисячі військовослужбовців та 250 одиниць військової техніки. Військовослужбовці вперше використали нове військове вітання: "Слава Україні!" – "Героям слава!" замість "Бажаємо здоров'я", яке перейшло ЗСУ у спадок від радянської армії.

Джерело 24tv.ua