Дмитро Разумков – один з небагатьох, хто під час президентської та парламентської кампанії закрив собою інформаційний фронт Володимира Зеленського. За що й отримав посаду спікера.

Утім, вже з першого дня спікер вирішив не бути просто принтером Банкової та зупинив турборежимне внесення поправок до  Конституції та переформатування регламенту. Згодом у нього виявилася своя позиція щодо  закону про землю та антиколомойського  закону.

“Я не можу назвати себе його другом, ми часто сваримося, але ринок землі проголосували завдяки Разумкову, бо Сольський і Стефанчук його б провалили», – каже один з лідерів парламентських фракцій.

В одному з недавніх інтерв’ю Разумков сказав, що в роботі хотів би бути схожий на першого президента Леоніда Кравчука. Йому і справді вдається поки проходити поміж крапельками, хоча все частіше говорять про його складні стосунки з Банковою.

Нещодавно нардеп Гео Лерос навіть заявив, що Андрій Єрмак намагався організувати звільнення спікера.

Що відбувається в кулуарах влади, чи є конфлікт з президентом, чи готує спікер свій політичний проєкт, як заробив перші гроші, опинився в Партії регіонів і багато іншого розказав спікер.

У вівторок на зібранні в президента прем’єр Шмигаль пообіцяв подати в Раду нову програму уряду.

Так, і це не новина.

Питання в іншому: чи є гарантія, що цей документ буде ґрунтовніший ніж попередні 9 сторінок? Чи парламент знову дороблятиме за Кабмін роботу?

Парламент звик доробляти за усіма, але в такому випадку вже повинні бути враховані пропозиції парламенту. Коли надійшла перша програма уряду, яку минулого тижня ми повернули, 13 комітетів висловили думку, що вона вимагає серйозного доопрацювання. І з ними, думаю, погодилися й ті комітети, які не розглядали. З цим погодились у принципі й  колеги з Кабміну. Всі комітети надали пропозиції, що треба зробити, щоб програма була краща і підтримана в залі.

Цього тижня – думаю, що в четвер чи п’ятницю – вона буде надіслана до Ради і наступного тижня, не пізніше п’ятниці (скоріше за все, у четвер) програма уряду буде розглядатися парламентом.

Дивіться, попередню програму Кабмін  готував кілька місяців і вийшов дуже неякісний документ. Де гарантія, що за тиждень вони зробили щось краще?

Це тому, що він без Верховної Ради це готував (сміється). Насправді,  є гарантія, що цей документ буде набагато якісніший, ніж той що був поданий спочатку. Чи підтримає його Рада? Сподіваюсь, що так. Але подивимось на документ.

Думаю, він буде набагато кращий і ґрунтовніший. Чи буде він ідеальний? Навряд чи. Бо ніколи ідеальних програм уряду не було і думаю, що не буде.

Я не буду адвокатом Кабміну, але треба зазначити, що вони подавали свою першу програму, коли часу на її написання не було.

Це як?

Одразу як вони прийшли, почався коронавірус. На написання програми було недостатньо часу,  і вона писалася в умовах, які кардинально відрізняються від нинішніх. Тому її все одно довелося  б  переписувати.

Напевно, щоб ця програма краще писалась, непогано  було  б призначити ще кілька міністрів, чиї посади вакантні вже четвертий місяць? У нас немає міністра енергетики, немає міністра екології,  міністра освіти, неясно, що буде з міністерством ОПК.

Насправді у нас немає 4 міністрів.

По ОПК буде не міністерство, а віцепрем’єр.

Тобто міністерства ОПК не буде?

Ще не готовий сказати.

У міністерстві енергетики поки ці повноваження виконує Буславець – про неї говорять і погано, й  добре, але, думаю, що правда десь посередині. Щодо міністра освіти кандидатури поки немає.

Тобто Шкарлета не будуть подавати через несприйняття в Раді?

Несприйняття немає, бо немає поданої кандидатури.

Але про Шкарлета говорили, і депутати в приватних розмовах були не в захваті від такого варіанта.

Я чув багато варіантів, імена інших міністрів і віцепрем’єрів, але я звик більше довіряти своїм очам, тому як тільки надійде пропозиція, ми її розглянемо.


Зважаючи на те, що ми все-таки парламентсько-президентська республіка, чи повідомляв вам пан Шмигаль про те, коли подасть кандидатури і чи є вони?

Кандидатури є. Коли він їх внесе, треба буде щоб ще їх розглянула фракція більшості.

Але зазвичай у фракції це оглядини на годину перед призначенням,  і фракція підтримує.

По-різному буває. Було, коли зала й не голосувала.

До речі, а міністерство аграрне у нас з’явиться все-таки?

Станом на сьогодні таких пропозицій поки що немає. Кандидатів на посаду міністра АПК, наскільки мені відомо, на фракції поки не обговорювали й  прізвищ не називали.

Чи говорили ви з прем’єром про можливі зміни до бюджету?  Адже депутати під час його виступу в Раді  зазначали, що кошти коронавірусного спецфонду не використовуються сповна і їх можна було б повернути на скорочені програми. Наприклад, перепідготовку вчителів.

Дивіться, гроші до спецфонду знімались пропорційно з усіх напрямів – десь більше, десь менше. В  тому числі й із зарплат чиновників. І була домовленість, що після виходу з коронавірусної кризи  ті гроші, які залишаться невикористаними, будуть пропорційно повернуті на ті напрями, з яких їх зняли. На жаль, поки епідемія ще не завершилася. Тому глобально вносити зміни  до  бюджету поки зарано.

До речі, оскільки в нас в останні дні достатньо висока цифра нових хворих, чи проговорювали ви з президентом і прем’єром можливість повернення до  режиму карантину?

Будемо сподіватися, що до цього не дійде.

Але чи проговорювали, яка має бути кількість хворих, щоб знову піти на карантин?

Були пропозиції від штабу  щодо виходу з карантину. Якою має бути цифра хворих, щоб повернутися до  карантину,  таких розмов не було. Я сподіваюсь, що цього не станеться.

При президентові Порошенку було таке явище як стратегічна сімка, де керівники держави ухвалювали важливі для себе і держави рішення. Як це відбувається у команді Зеленського?

У парламенті ми кожного тижня збираємось із головами комітетів, обговорюємо порядок денний. Якщо говоримо про депутатські фракції, то там кожна проводить   свої засідання і приймає рішення щодо підтримки законопроєктів.

Я маю на увазі саме зустрічі в президента, де він би обговорював із прем’єром, спікером якісь стратегічні речі.

Такі зустрічі теж відбуваються на регулярній основі.

Скільки разів Дмитро Разумков буває на Банковій за тиждень?

За тиждень я буваю там мінімум раз. У телефонному режимі ми набагато частіше говоримо. По-різному буває. Я не заміряв. Тут же важливо не скільки, а які рішення були прийняті.

Формат роботи Офісу президента після звільнення Богдана і за Єрмака змінився?

Вони відрізняються.

Як?

Багато речей. Кожна людина змінює процес під себе. Хтось більш імпульсивний, хтось більш збалансований.

Гео Лерос зробив сенсаційну заяву, що Єрмак намагався вас звільнити і збирав під це голоси фракцій.

Я бачив цю новину, колеги мені скинули.

І що ви з цього приводу думаєте?

У мене не було можливості поговорити з цього приводу з Андрієм Борисовичем. Але, думаю, що він би мені про це сказав особисто.

Це як – “знаєте, Дмитре Олександровичу, я буду вас звільняти”…?

Звільнити голову Верховної Ради може тільки Верховна Рада – це передбачено чітко в Конституції. Як і підстави для звільнення. Якщо ВР ухвалить таке рішення, я сприйму його з великою повагою.

Насправді, з перших днів про вас депутати інших фракцій зазначали, що ви не пішли на поводу в президента і не стали ухвалювати зміни в Конституцію всупереч регламенту. Хоча того дня  за час погоджувальної ви 8 разів говорили з президентом. І відтоді говорять, що спікер – це людина, яка веде окрему гру. Навіть, що готуєтеся  до власного політичного проєкту.

Дивіться, багато що говорять, але, на жаль чи на щастя, це не завжди правда. Якщо ми говоримо про “йти на поводу”, то такого не було.

Невже на вас ніколи не тиснули з Банкової, щоб ухвалили швидше той чи інший закон?

Ні, ну дискусії були. Щодо деяких законопроєктів хотілося  зробити це швидше, але ви бачили, що ми працювали максимально швидко. Наскільки це було можливо, наскільки це передбачено регламентом і наскільки це потрібно державі Україна. Іноді я б теж хотів швидше прийняти закон, але через регламент я переступати не буду.

Кому тоді вигідно поширювати чутки, що ви самостійна фігура і потенційний кандидат у  президенти?

Опоненти і недоброзичливці завжди є.

Чи є вони в команді президента?

Я не вдавався  в таке  питання  і не проводив таких досліджень.

Ви мали б відчувати якісь інтриги…

Я стільки часу проводжу на роботі, що слідкувати за цим немає часу. Впевнений, що таке теж є.

Однак вже пів року ходять чутки, що у вас зіпсувались стосунки з президентом…

Ну от ви знову. Спочатку ви кажете, що з першого дня, тепер пів року, потім буде 5 хвилин тому сказали… Ні, я регулярно бачу президента, буваю на нарадах. Мені здається, що в мене з президентом досить конструктивні  стосунки.

Але якщо згадати покладання квітів на 9 травня, то багато хто помітив, що президент був з Єрмаком, а ви окремо. Чому?

Я не був окремо, я був із головами комітетів. Наскільки мені відомо, покладання президентом квітів відбулося  таким чином, бо вони рано відлітали.

Вас не запрошували?

Ні. Ми  покладали квіти з тими головами комітетів,  хто забажав, бо в нас немає в Раді “зобов’язалівки”. Деяких колег у той день не було в місті,  а з тими, хто був, ми поклали квіти на День перемоги.

До вас було багато претензій через те, що ви пішли покладати квіти саме 9 числа, а не 8, як це вже усталилося    останніми роками. Чому саме в цей день?

Тому що це державне свято.

Ви ж знаєте, що після Революції гідності політики відзначали день пам’яті 8 травня, як це відбувається у Європі, на противагу Росії. І ваше покладання багато хто сприйняв як крен у  бік Росії і радянських традицій.

Немає ніякого крену, тим більше в бік Росії. Є традиція, яка була в моїй родині протягом багатьох років – у мене дідусь, бабуся пройшли війну – і це заклалося  змалечку. І  я вважаю, що традиції не варто змінювати в залежності від того, в якому кріслі ти сидиш. Так само, як і сприйняття того чи іншого процесу чи історичних подій. Політики не повинні переписувати історію, бажано, щоб вони її непогано знали. Вона дає нам уроки і часто приклади, як вийти з тієї чи іншої складної ситуації.

Не так давно ви давали інтерв’ю Главкому, після якого отримали під Радою акцію з лаптями…

… не тільки тут, додому теж приїздили…

.. через ваші слова про те, що закон про мову треба змінити. Що саме ви хочете змінити?

Мене спитали, чи вважаю я, що закон про мову треба змінювати, я відповів: “так, думаю так”.

Що саме ви хочете змінити?

Давайте так. Ми не порушували питання мови під час виборів,  не порушували  в Раді. Я вважаю, що не треба брати питання, які роз’єднують суспільство. І сприйняття тих чи інших процесів на сході і заході кардинально різняться. Тим більше, на окупованому сході. Тому я особисто ніколи не будував кампанії навколо мови і вважаю, що це неправильно.

Якщо ми говоримо про мову, то закон про мову має влаштовувати всіх і відповідати Конституції.

Яка мова державна?

Українська.

Який статус російської?

Як це передбачено в Конституції.

Тоді що вас не влаштовує? Квоти?

Я непогано розмовляю  й українською, і російською, іноді й англійською. Але якщо ми говоримо про певні процеси, то давайте згадаємо позицію наших закордонних партнерів. Що про це сказала Венеційська комісія? Є багато питань.

Але гуманітарні питання повинні об’єднувати суспільство. Ви ніколи його не об’єднаєте питаннями економіки чи податків. Якщо ми говоримо про повернення тимчасово окупованих територій і людей, які там живуть, то це також один із механізмів комунікації з ними. І якщо ми будемо займати з тих чи інших питань, у тому числі історії, радикальні позиції, то це не додасть нам у переговорах.

Ви згадали про Донбас. Ваш прогноз, коли ми зможемо повернути ці території?

Важке питання. Сьогодні дуже багато точок, які впливають на цей процес. Я думаю, що якби все залежало від держави Україна, ми б швидко повернули ці території. У нас дуже багато спільного з нашими співгромадянами, які  перебувають на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей.  З Кримом складніше. Це не означає, що це питання треба знімати з порядку денного. Ні в якому разі! Але що стосується Донбасу, проводити вибори на території, де триває війна – неможливо. Вибори – це демократичний процес із доступом до них усіх партій.

Якщо ми говоримо про точки, які впливають на цей процес, це Російська Федерація. Прогнозувати поведінку – іноді логічну, іноді не дуже – представників так званих ЛНР, ДНР досить важко. Від наших європейських партнерів теж багато залежить.

Верховна Рада готова робити все, що від неї залежить у цьому плані. І зараз представники Ради були запрошені до тристоронньої контактної групи.

Як ви ставитесь до того, що підняли офіційний рівень цієї групи?

Я буду ставитися  нормально до всього, що не буде шкодити інтересам України і буде наближати час повернення територій. Я не бачу в цьому проблеми. Подивимось на результати.

Для багатьох депутатів “Слуги народу”  було неприйнятним, коли Єрмак підписав мінські документи, які фактично визнали суб’єктність лідерів так званих ЛНР-ДНР. Особисто ви вважаєте, що треба так підіймати  рівень “керманичів”  цих  утворень?

Тут моя позиція не змінилася. Думаю, що говорити і домовлятися треба буде з тими, хто приймає рішення.

А хто приймає рішення, давайте уточнимо?

Я не впевнений, що представники так званих ЛНР-ДНР приймають глобальні рішення щодо вирішення конфлікту.

Це ви так намагаєтеся  уникнути вживання слова Росія?

Ні, чому? Вони управляються з Росії. Тетяно, ви ось  мене зараз перевіряєте?

Намагаюся  витягнути конкретну відповідь..

Намагаєтесь витягти що? Що Російська Федерація впливає на представників ЛНР-ДНР. Давайте подивимось, хто з цим не погоджується в Україні чи світі? Це всі добре розуміють. Та і Російська Федерація це не приховує. Просто сприйняття різні. Так само як і з Кримом – те, що ми називаємо анексією, РФ називає поверненням. Але в даному випадку вона визнає свій вплив.

У вівторок президент подав у Раду законопроєкт про референдум,  і там є частина про електронне голосування. Як ви вважаєте, чи готова до цього Україна?

На сьогодні, ні. Я вважаю правильним, що ця норма закладена в законопроєкт, ми про це говорили і під час виборчої кампанії, до цього рухається увесь світ, але сьогодні для такого формату не створені умови. Поки що. А для деяких верств, можливо, його і не буде. Напевно, старенькій бабусі буде важко пояснити, як це працює з телефону.

Але і для інших це питання, яке забиратиме певний час, з точки зору захисту персональних даних.

Тобто на місцевих виборах такого експерименту не буде?

Станом на сьогодні я не бачу реальних технічних можливостей провести місцеві вибори 2020 за системою електронного голосування.

Чи ініціюватиме Рада перегляд бюджету на проведення виборів, оскільки він був скорочений?

Я думаю, що вносити зміни треба буде для того, щоб у повному обсязі профінансувати цей процес.

Давайте поговоримо про фінанси не державні, а ваші. Ви вказали в декларації 26 мільйонів, які ви позичили громадянину Галушку. Можете пояснити, звідки ці гроші і в рамках якого бізнесу заробили?

Бізнесів у мене було багато і заробив я їх давно.

Це гроші за політичні консультації чи за що?

За різне. Я з другого курсу інституту працюю, навіть кінця першого, якщо бути точним.

Чим займалися?

Ой, багато чим. Починали з того, що машини купували на кордоні й продавали тут.

Позичені кошти були в 2016 році і якщо ви підіймете минулорічну декларацію, то там теж є ця інформація. Хоча її можна було не декларувати, але я вважав за краще її вказати. Через ці гроші до мене вже приходили і ваші колеги-розслідувачі, які побачили це раніше. Адже є така схема, коли ти начебто комусь щось позичив, щоб потім ці гроші показати. Я їм показав документи 2016 року.

Така схема справді є і дає можливість придбати щось дороге…

Але ж ви вірите мені, що в 2016 я не знав, що буду головою Верховної Ради.

А про що ви думали у 2016 році, якщо не секрет?

В 2016… я себе непогано почував, у мене прекрасна родина, будинок, був бізнес. Я займався тим, що мені подобається.

Ваш батько був відомим експертом, я так розумію, що з дитинства ви бачили багатьох  політиків. Чи хотіли самі стати політиком?

Ні.

Батько був першим помічником президента Кучми, керівником служби референтів та помічників. Після цього він пішов. Мені здається, він був першою людиною, яка подала  у відставку з такої позиції. А після цього він повернувся і був заступником секретаря Ради нацбезпеки. І вже потім у 1999 його не стало. Якщо ми говоримо про політику, то я навпаки був упевнений, що політика – це не для мене. Після смерті батька я думав, що сюди я ніколи не піду і планував займатися  бізнесом.

Я не можу сказати, що я бачив багато політиків навколо, бо до 14 років я жив із дідусем та бабусею в Бердичеві. Тато був у відрядженнях, багато роботи. Мама – так само.  У неї була робота в театрі й гастролі. У них не вистачало того часу, який могли мені приділити бабуся й дідусь. І саме вони багато заклали в мене.

Якщо ви не хотіли бути політиком, як же ви опинилися в  Партії регіонів?

Я не підтримував помаранчеву революцію, точніше не підтримував Ющенка. А в Києві на той момент, якщо ти не підтримував Ющенка, ти був “вигнанцем”.

А чим вам не подобався Ющенко?

Тому що деяку частину його команди я знав особисто і мені деякі речі не подобались.  До речі, тоді якраз використовували такі плакати про мову і розділення  країни.

Це робив не Юшенко, а технологи Януковича.

Робили всі. Але ту технологію вперше застосували тоді і використовували потім на кожних виборах.

Але не про це. Так сталося, що в інституті  в нас було  десь семеро осіб, які не підтримали Ющенка, було непросто, а підлітковий максималізм – штука сильна,  і так я потрапив до ПР. Мене туди запросив Петро Мельник, який був керівником обласної партійної організації.

Той самий ректор ірпінської податкової академії?

Так. Ми були на якійсь зустрічі,  й він мені запропонував приєднатись. Я про це не шкодую. Пішов я з Партії регіонів ще у 2010. Я не знаю, звідки взялась історія про те, що я був очільником молодіжного крила. Ще більш цікава версія, що я був головним політтехнологом у 2006-2007. Це певно додає мені балів, бо за цією теорією в 22 роки я був головним. Але це смішно.

Пола Манафорта бачили?

Ні. Бачив тільки в телевізорі.

А з ким тоді співпрацювали?

У 2006 я ні з ким не працював.  Я був у обласній організації, це була обласна кампанія. Я був там як VIP-агітатор, напевно, так це можна означити.

Чому пішли з ПР?

Тому що тоді вже було видно, що все йде не туди.

Може, щось конкретно вас вразило?

Багато всього. І зокрема те, що багато людей, які були в партії, коли вона була в опозиції, стали непотрібними. Я зараз про простих людей, а не про якісь вищі рівні, народних депутатів.

Які у вас стосунки зараз із фракцією ОПЗЖ і з ким ви там зараз спілкуєтесь?

Я намагаюсь, щоб у мене були нормальні стосунки з усіма фракціями.

Вас часто бачать в цьому секторі і там, де сидить “Батьківщина”. А коли було перше голосування за землю, то, кажуть, що Давид Арахамія вас навіть звинуватив у тому, що ви підіграли тоді Тимошенко.

Це неправда. Я не дуже люблю коментувати дурниці, але добре. В той день Юлія Володимирівна, якщо я не помиляюся, взяла перерву, ми були в цьому кабінеті. Вона сиділа там, де я зараз сиджу. Всі чомусь були впевнені, що ми підемо в землю з порушенням регламенту. Я сказав, що ми будемо йти за регламентом. Ми домовилися  повертатися до зали. Але я затримався за розмовою з кимось із депутатів. І коли я прийшов, то президія була вже заблокована. Якщо виходити із цієї логіки, то там стояли депутати від фракції “Слуга народу”. І як трапилось, що туди зайшла Юлія Володимирівна, це вже питання не до мене.

А чому ви вийшли, коли розглядали друге читання?

Я голосував.

Так, але ви вийшли з зали  під час розгляду  поправок. Чому?

У мене були інші справи. На щастя, у мене хороші заступники, які можуть провести засідання.

Це правда, що в цей час ви сиділи з президентом?

Так, з президентом теж був.

Чи спілкуєтесь ви з олігархами?

Бачу іноді на зустрічах…

На яких?

На YES, наприклад. До себе ніколи не запрошував.

Вони намагалися із вами контактувати? Наприклад, Коломойський, коли розглядали банківський закон?

Ні. Так само ніколи не приходили мені щось пропонувати.

Які у вас стосунки  з міністрами  та  зокрема, з Арсеном Аваковим?

З міністрами стосунки нормальні. З прем’єром так само.  З міністром внутрішніх справ теж конструктивні. Вважаю, що він сильний міністр.

Тобто ви теж вважаєте, що його не варто міняти?

Я поставлю вам запитання у відповідь: а на кого замінити? Покажіть альтернативу. В мене немає кандидатури, на яку можна було б замінити. Я не кажу, що він хороший чи поганий, я виходжу із сьогоднішніх реалій. Якщо є кандидатури, то кажіть. Думаю, що і прем’єр може дослухатися.

Ви пропонували від себе кандидатів на посади?

Дуже рідко.

Голову київської облдержадміністрації?

Ні, Бно-Айріяна я не пропонував. Він мій однокурсник і товариш, саме тому і не пропонував. Я вважаю, що він був хорошим головою ОДА. У всіх були помилки, але я пам’ятаю його завзятість ще з часів інституту.

Чому не пропонував кадри? Бо я обережно до цього ставлюсь, адже тоді ти відповідаєш за цю людину.

Але скільки людей запропонували, можете цифру хоч назвати?

Небагато, рахувати не буду.

За цей рік, за що вам було радісно і за що соромно. Можливо, не за себе, а за Раду?

Скажу за себе. Мені подобається моя робота і я роблю її від щирого серця. За що було соромно? Не бачу такої речі, хоча я досить самокритична людина. Я не порушив тих принципів, із якими я сюди прийшов.

Тетяна Ніколаєнко