«Гвардія наступу» впише свою сторінку в історію української перемоги

Коли настають критичні часи для існування націй, справжнім державникам не личить грати у політичні ігри. Звісно, у логіку війни, а особливо, яку розпочала з нами росія, вкладається багато чого, і це стосується не тільки конкретного театру бойових дій

Запущена ціла низка зовнішніх глобальних реакцій,  бо війна йде не лише на полі бою, але й у сфері політики та ідеології. Треба зазначити, боротьба внутрішньополітична також не спиняється, дарма що Україна має інші пріоритети.  

З початком російського вторгнення політичні процеси на деякий час дійсно закам’яніли. Але  пройшов рік війни, і у країні, що продовжує воювати, стало відроджуватися політиканство, невидимі  політичні інтриги стали переходити в активну фазу. Вчорашні гравці, одержимі владою, для  утримання  власного  порядку денного вдаються до різного роду маніпуляцій.

Саме так, маніпулятивно, виглядають невдоволені спічі деяких народних депутатів, приналежних  до однієї з так званих майданівських партій щодо Національного проекту «Гвардія наступу», який був анонсований очільником МВС Ігорем Клименком і стартував у лютому 2023 року.

Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко 

З огляду на майбутні масштабні наступальні дії українських Сил оборони, виникла логіка створення супер кваліфікованих та оснащених за стандартами НАТО штурмових бригад із числа діючих І колишніх військовослужбовців, поліцейських та прикордонників зі значним бойовим досвідом. Філософія проекту  співзвучна веденню сучасної війни: виключно добровільна основа вступу до бригад, значний бойовий досвід, високий ступінь вмотивованості, широкий спектр соціальних гарантій.

Чи варто пояснювати суспільству потребу формування для підтримки Сил оборони  загонів спеціально підготовлених штурмовиків вищого ґатунку, добре тренованих, озброєних усім необхідними за останнім словом воєнної техніки, фахових і  сконцентрованих на свої справі вояків?! Може й варто. Однак, парадоксальним видається той факт, що скоріше про це слід пояснювати народним обранцям, які повинні збиратися під куполом парламенту не для політиканства, а задля якісного вирішення першочергових проблем воюючої країни.

Пам’ятається, на початках вторгнення мало хто з депутатського корпусу замислювався про функціонал тих чи інших правоохоронних органів, співробітники яких зі зброєю в руках ціною своїх життів боронили країну, між тим як частина обранців відсиджувалася за кордоном. Чи може зараз війна вже закінчена, чи може щезла загроза існування нації. Питання риторичні. Тож, можливо, дискусії навколо теми підпорядкування «Гвардії наступу» або розширення функціоналу поліції було б доцільно залишити на після війни. А поки війна є реальністю, було б доцільно не займатися політичними інсинуаціями, а конструктивно й плідно працювати на перемогу.  До того ж, створення нових штурмових бригад – це не історія, котра пишеться  виключно від дахом МВС, як деякі політики намагаються її подати суспільству, це історія, яка повністю координується й підконтрольна ЗСУ.

До речі, щодо «Гвардії наступу», яку  одна з депутаток  з трибуни парламенту, хай  завуальовано, але  спромоглася назвати піар проектом, у експертного середовища думка єдина – це проривна ідея й однозначно потрібна справа. «Цей напрямок треба розвивати й зробити якісним, бо нам конче потрібен фаховий ударний штурмовий кулак на фоні майбутніх наступальних дій, які зазвичай набагато складніші, ніж дії оборонного характеру», - зазначив один з офіцерів діючих штурмових бригад.

Жалюгідно виглядають деякі народні обранці, які навіть під час війни демонструють розкіш не бачити далі свого «політичного носа».  Україна такої розкоші не має. Ба більше Україні  конче потрібна історія успіху, перш за все, на полі бою, за яким пильнує  увесь світ, і де сьогодні вирішується доля існування української нації. Тож є надія, що бійці «Гвардії наступу» впишуть свою достойну сторінку у загальну історію майбутньої української перемоги.

Головний редактор Ua-independent

Ярослава Ничипоренко