Ольга Батова, в.о. голови Фонду держмайна: Приватизація гратиме ключову роль у повоєнному відродженні України

05 травня 2022
 Ольга Батова, в.о. голови Фонду держмайна: Приватизація гратиме ключову роль у повоєнному відродженні України

Поміж поточних завдань Фонду державного майна України - не лише ухвалення рішень, пов’язаних із воєнними викликами, підтримка роботи держпідприємств, супровід однієї із ключових державних програм – релокації бізнесу, - а й підготовка законопроектів і нормативних актів, які сприятимуть ефективному управлінню державним та комунальним майном у період повоєнної відбудови та продовженню великої приватизації, що за вдумливого підходу стане важливим джерелом капіталовкладень у майбутнє країни

Сильна економіка базуватиметься на здатності створити потенційним інвесторам такі умови, за яких вони, попри ризики, наважалися б вкладати кошти у відновлення України. Нас точно чекають швидке зростання та розквіт після перемоги, переконує  виконувачка обов’язків голови ФДМУ Ольга Батова.

- Пані Ольго, що було найскладнішим при переході ФДМУ на воєнні рейки? Завдяки чому вдається долати труднощі і що ще, може, варто зробити, аби якнайкраще адаптуватися до нових тимчасових умов?

- Ухвалювати оперативні рішення довелося вже в перші години після нападу ворога на нашу країну. Всі заступники голови та керівники структурних підрозділів Фонду вже о 7 ранку 24 лютого прибули на роботу, було декілька регламентованих та запланованих дій для втілення в разі початку війни. А потім – у нас, як і в усіх, припинила працювати налагоджена система процедур. Це стало серйозним викликом. Ситуація змінювалася щохвилини. Тому рішення ухвалювалися дуже оперативно, “тут і зараз”.

Зокрема, щодо зупинення аукціонів з оренди та приватизації, для унеможливлення будь-яких маніпуляцій. Розуміла, що їх проведення на той момент могло обернутися збитками для держави, коли об’єкти без конкуренції заберуть задарма.

Інший приклад – рішення щодо збереження обладнання з надважливою інформацією: реєстр об’єктів державної власності, єдина база даних звітів про оцінку, реєстр корпоративних прав держави тощо... Самостійно ухвалила рішення евакуювати сервери, обладнання та документи через постійну загрозу ракетного удару саме по будівлі Фонду та сусідніх спорудах.

Найскладніше було те, що ніхто з нас не мав досвіду роботи в таких екстремальних умовах. Але ми достойно пройшли через ці випробування завдяки нашим людям. Працівники Фонду держмайна постійно були на зв'язку й завжди з готовністю включалися в роботу. Колеги з інших держустанов радили та підтримували. Війна проявила справжні обличчя людей, ми на власній практиці відчули, що таке єднання заради спільної мети.

Важливо зробити із цих подій певні висновки. Зокрема, ухвалити зміни до законодавства, які спростять процедури та дозволять у правовому полі ухвалювати швидкі рішення.

- Як змінилися завдання Фонду з огляду на нові обставини? Що довелося змінити в алгоритмах практичної діяльності і що змінилося у цій сфері на законодавчому й нормативному рівнях? Зокрема, в пакеті екстрених заходів, яких вживає Україна в умовах війни, й ухвалення ВР розробленого за участю ФДМУ законопроєкту №7192 про зміни до Закону "Про оренду державного та комунального майна", яким дозволено Урядові встановлювати особливий порядок та умови оренди держмайна під час воєнного стану. Вже готові нормативні акти у розвиток документа і в чому суть запропонованих ним змін?

- Працівники Фонду та регіональних відділень постійно працюють над «підбором» територій та площ з Реєстру об’єктів державної власності в усіх регіонах країни для тимчасово переміщених осіб, для розміщення військових та ремонту техніки, для підприємств в релокації.

Наразі 151 підприємство в управлінні ФДМУ працює. Три з них відновили роботу саме під час війни, не діючи до того роками. На більш ніж 30 підприємствах прихистили внутрішньо переміщених осіб.

Разом з іншими відомствами, спільнотою оцінювачів, експертами Київської школи економіки та під орудою Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій працюємо над методикою розрахунку збитків та шкоди, заподіяної російською агресією. Спільно з народними депутатами та Кабміном, Фонд держмайна готує до другого читання законопроєкт №7198 про компенсацію за пошкодження та знищення об’єктів нерухомого майна.

36 підприємств в управлінні Фонду зазнали збитків на орієнтовно 2,9 млрд грн через злочинні дії росії. Підрахувати точні суми неможливо, оскільки низка підприємств розташовані в зоні бойових дій, а також ще потрібні огляди, експертизи, оцінки.

Що стосується оренди, то Фонд держмайна разом з депутатами розробив згаданий вами законопроєкт №7192, який вже ухвалений Верховною Радою під №2181-IX від 01.04.2022. Документом надано урядові повноваження встановлювати особливості оренди державного та комунального майна на воєнний час. Вже напрацьовано та скеровано на погодження уряду проєкт постанови, де пропонується значно спростити процедури та терміни підготовки об’єктів до оренди та строки самих аукціонів, а також надання знижок орендарям до 100% - залежності від місця розташування об’єктів оренди.

На території, де відбувалися або тривають бойові дії, чи існує їх загроза, пропонуємо надати 100% знижку на оренду. На решті територій знижка запропонована в розмірі 50%, а для орендарів єдиних майнових комплексів - 25%. Також стовідсоткову знижку запропоновано надавати фізичним особам-орендарям, які вступили на військову службу після 24 лютого.

Окремим пунктом запропоновано знижки для релокованих підприємств - вони матимуть можливість сплачувати 1 гривню за квадратний метр протягом перших шести місяців оренди.

Також пропонуємо автоматичне продовження дії орендних договорів та можливість подання документів, посвідчених електронними підписами, й підписання договорів та усіх документів за допомогою кваліфікаційних електронних підписів. Думаю, що це - зміна, яку нам потрібно залишити назавжди, і в мирний час.

- Ви згадали про одну з ключових державних програм, які втілюються зараз, — релокацію виробництв та їх відновлення на відносно безпечних територіях країни. Яку роль у цьому процесі відведено Фонду держмайна? Адже ваше завдання - не лише евакуювати й налагодити роботу держпідприємств, а й супроводжувати усіх без винятку учасників програми релокації, незалежно від форми власності.

- Програму релокації бізнесу в безпечні регіони реалізують Міністерство економіки, Мінінфраструктури (Укрзалізниця та Укрпошта), обласні військові адміністрації. ФДМУ активно до неї долучений саме в частині державного майна. Фонд брав участь у розробці плану дій програми релокації та юридичного механізму використання держмайна для переїзду підприємств. Ми постійно надаємо переліки майна та площ із реєстру об’єктів державної власності, які можуть бути використані для розташування потужностей релокованих компаній.

Одне з важливих завдань Фонду – спільно з міністерствами та народними депутатами розробити законодавчі зміни і підзаконні акти, аби надати переміщеним підприємствам право законного використання об’єктів держвласності. Йдеться і про оренду, і про приватизацію. Це дозволить релокованим підприємствам інвестувати в діяльність та розвиток, а також у створення робочих місць.

- Нині Ви активно відвідуєте регіони, які приймають бізнес, що переїжджає із прифронтових територій. Чи скрізь місцева влада спромоглася запропонувати “бізнес-переселенцям” гідні умови роботи, чи є регіони й громади, де до відповідних завдань поставилися, скажімо так, формально?

- В регіонах проводжу зустрічі з керівництвом обласних військових адміністрацій, з колегами із регіональних відділень Фонду держмайна, відвідую підприємства в управлінні Фонду. Бачу, що влада на місцях здійснює титанічну роботу. Бізнес позитивно оцінює організацію процесу й каже про ефективність допомоги від обласних військових адміністрацій. Регіони зараз навіть конкурують між собою за переміщення компаній. Розуміють, що це внесок в їхню економіку та створення умов для працевлаштування людей.

В кожному регіоні є свої переваги, які місцева влада так чи інакше задіює - дехто концентрує увагу на ІТ-компаніях, дехто – на промисловості та виробництві, дехто – пропонує вигідні умови для релокації працівників. Адже досвідчений персонал - це гарантія швидкого старту компанії.

Тому деякі військові адміністрації пропонують компаніям бронювання від мобілізації ключових працівників. Інші - запроваджують податкові пільги для бізнесу, які дозволяють «стати на ноги». Дуже часто військові адміністрації безпосередньо працюють над питанням розселення працівників. Формального підходу немає. Навпаки, відчувається щире бажання допомогти бізнесу відновитися.

- А які проблеми в процесі релокації розв’язувати найскладніше?

- Для Фонду найскладніше пояснити, на якій підставі об’єкт державної власності буде надано у використання та яким чином будуть захищені інвестиції релокованого підприємства. Здебільшого, об’єкти в управлінні ФДМУ та інших органів влади не є сучасними промисловими майданчиками чи сучасними бізнес-центрами. Вони завжди потребують ремонту, як мінімум поточного, а як максимум - капітального. Тому слід надавати можливість використання цього об’єкта з гарантіями і на підставі законних договорів. Саме для цього ми ініціювали ухвалення закону про особливості оренди державного та комунального майна на період воєнного стану.

Проте, деякі депутати бачили ризик довготривалих договорів у тому, що ціна оренди зараз буде нижчою на аукціонах, ніж в післявоєнний час. Тому в законі з’явилася правка, якою встановлено, що договори оренди, укладені під час воєнного стану, діють увесь час протягом воєнного часу плюс один рік після його припинення. Але цього недостатньо. Підприємствам потрібно робити капіталовкладення, і вони переживають, що за рік втратять актив.

Багато підприємців готові приватизувати об’єкти для того, аби в них інвестувати. Та, на жаль, не було проголосовано в першому читанні відповідний законопроєкт про приватизацію у воєнний час. Знову ж таки – через побоювання, що об'єкти приватизації будуть продані дешевше, ніж після війни. Фонд разом із депутатами наразі напрацьовує новий текст, який, сподіваємося, все ж таки буде підтриманий Верховною Радою. Готові кожну норму пояснити та розтлумачити й довести, що оновлення законодавства вкрай потрібне сьогодні країні та бізнесу, як і можливість придбати державні об’єкти, щоб їх відремонтувати й налагодити там виробництво. Треба надати можливість купувати об’єкти тим, хто готовий це робити. Це, в тому числі, допоможе розв'язати проблему логістики, аби розвивати, наприклад, мультимодальні хаби, сухі порти, склади, логістичні центри тощо. Треба віддати державні об’єкти, які стоять і розвалюються або в кращому випадку працюють не найефективніше й точно не мають коштів для інвестицій у розвиток. А деякі державні об’єкти, якщо не виставити їх на приватизацію, просто стануть банкрутами, й державний бюджет від їх продажу вже нічого не отримає. На жаль, вже є кілька таких прикладів.

Ще одна проблема в рамках релокації - це пошук житла для працівників підприємств, також є проблема зі швидкістю та вартістю підключення об’єктів до електричних мереж. Але зміни вже відбуваються: деякі ОВА та обленерго навчилися оперативно реагувати на відповідні запити бізнесу.

- Що найбільше вразило Вас під час спілкування з підприємцями та менеджерами, котрі перевезли потужності своїх підприємств на відносно безпечні території? Можливо, згадаєте якусь найбільш показову або найцікавішу історію (звісно ж, задля безпеки — без конкретних адрес і назв підприємств)?

- Найбільше вражають рішучість та енергія людей, які роблять свою справу, попри складні обставини.

Познайомилася з неймовірною жінкою, що евакуювалася з Луганської області та перевезла на один з об’єктів в управлінні Фонду кілька своїх коней. Оксана - іпотерапевт, здійснює реабілітацію дітей з ДЦП, а також людей з посттравматичним синдромом у взаємодії із цими прекрасними тваринами. Розповідала про діточок, які починали ходити навіть з діагнозом ДЦП саме завдяки іпотерапії. Вона мріє на новому місці допомагати родинам та дітям, що постраждали від війни. Взагалі – ситуація, коли люди рятуються не просто самі, а ще й, ризикуючи життям, забирають із собою тварин, наприклад, коней, яких не так легко евакуювати, – із найкращого боку показує нас, українців, нашу безмежну доброту та любов.

Інший підприємець, який виготовляє бронежилети, за власний рахунок винаймає житло для 50-ти своїх співробітників та прилаштував їхніх дітей у школи й дитсадки. Людина вболіває за свою справу усім серцем і саме завдяки таким людям ми переможемо ворога. Більше розказати не можу, але хотілося його обійняти сильно-сильно наприкінці розмови.

Ще приклад – компанія, що виробляє квадрокоптери. Самі їх розробляють, виготовляють, обслуговують та ремонтують, надають увесь закритий цикл послуг з їх використання в різних сферах. Хлопцям пропонували виїхати до США, але вони відмовилися, адже бачать свою місію в промотуванні українського продукту та піднятті української економіки. Коли розпочалася війна, частково переїхали на захід України із Києва, щоб диверсифікувати ризики.

- Як працюють державні підприємства, що залишилися у місцях постійної дислокації, приміром, у центральній Україні? Чи вдається їм розв’язувати проблеми нестачі оборотних коштів, втрати частини трудових колективів через участь людей у війні й евакуацію, руйнування логістичних ланцюжків?

- Проблеми з ліквідністю на держпідприємствах були завжди і розв’язати їх дуже складно, окрім як через приватизацію. Як правило, банки не хочуть кредитувати державні підприємства, в тому числі і через великі борги, які накопичувалися роками, а то і десятиліттями. До того ж, держава історично забирає майже увесь прибуток у вигляді дивідендів, залишаючи компанії без можливості розвитку. Корупція, яку треба роками прибирати з державних активів, теж має свій «ефект», майже завжди на державних активах повна відсутність маркетингу, оскільки там звикли отримувати лише держзамовлення і над розширенням ринку збуту ніхто не працював, а також деякі керівники живуть з підходом, що держава їм винна. На жаль, в 90% спілкування з керівниками перше, що чую «Дайте грошей», врятуйте і допоможіть. При тому, що держава - акціонер, а не менеджмент. Зараз ситуація стала ще складнішою. Завантаження підприємств зменшилося, а подекуди зовсім немає замовлень. Фонд комунікує з банками для отримання кредитів для підприємств, з держустановами - щодо можливих держзамовлень, пропонуємо свою допомогу в комунікуванні із потенційними закордонними замовниками, стимулюємо керівників генерувати ідеї з розширення продуктової лінійки, пошуку нових клієнтів, можливо – супроводити процес здачі в оренду майна, яке не використовується.

Ще одна проблема – це руйнування логістичних ланцюжків. Особливо вдарила вона по підприємствах, що були налаштовані на експорт. Тому його відновлення через альтернативні шляхи вивезення продукції дозволить їм вижити й адаптуватися до нової економічної реальності.

- Що робиться для того, аби запустити у відносно безпечних районах підприємства, які з тих чи інших причин ще не відновили повноцінної діяльності?

- Зараз намагаємося запускати все, що може працювати. В цьому напрямку є успішні кейси. На заході Україні почав роботу комбінат хлібопродуктів, який свого часу передали Фонду непрацюючим та з великими боргами. Менеджмент зумів його відродити і вже отримав замовлення на продукцію, виготовив перші партії борошна.

Є непрацюючі підприємства, що можуть слугувати для інфраструктурних потреб. Працюємо над тим, аби вони стали в стрій.

Щодо об’єктів, які точно запустити не вдасться, то їхні приміщення передаватимемо в оренду підприємствам, які переїжджають з небезпечних регіонів у межах програми релокації або, сподіваюся, продаватимемо на аукціонах, доки вони не стали остаточно банкрутами.

- Незважаючи на загрози війни, нині надзвичайно відповідальна пора в колективів аграрних підприємств, які підпорядковані ФДМУ. Що з посівною? Чи скрізь, де це можливо з урахуванням вимог безпеки, люди впоралися із весняними роботами?

- Аграрні підприємства обробляють поля, підживлюють озимі, готуються до застосування інсектицидів. Триває посівна на незамінованих або розмінованих територіях поза зоною бойових дій. Точно буде засіяно все, що можливо.

На жаль, мінування та бомбардування ворожими ракетами створює великі труднощі. На одному з підприємств в управлінні Фонду унаслідок бомбардувань пошкоджено господарську будівлю, поголів’я тварин розбіглося, частина загинула на замінованих полях.

Тимчасова окупація серйозно ускладнює роботу сільгоспвиробників. Підприємства піддаються розграбуванню, колективи постійно наражаються на небезпеку. В таких умовах їхня повноцінна робота ускладнена, але вони працюють як справжні герої.

- Чи підтримуєте зв’язок із менеджментом підприємств, які опинилися на тимчасово окупованих ворогом територіях?

- Так. Керівники таких держпідприємств намагаються виходити на зв'язок, якщо він взагалі доступний. Там, де вимкнуті вишки зв'язку, інколи немає контакту тижнями, а подекуди вдається комунікувати з рядовими працівниками, яким пощастило залишити тимчасово окуповану територію.

Загалом менеджмент підприємств продовжує робити все можливе для збереження майна, а також передає дуже важливу інформацію для розвідки та ЗСУ. Часто – із ризиком для життя. Але люди не здаються і тим самим наближають нашу спільну перемогу.

Компанії в управлінні Фонду в першому кварталі сплатили до держбюджету понад 642,4 млн грн, з яких 75,6 млн грн - як авансові платежі

- Який фінансовий внесок підприємств зі сфери управління ФДМУ у перемогу України, чи суттєво зменшилися податкові надходження від їхньої роботи порівняно з мирним часом? Розкажіть також про соціальну функцію, яку виконують підпорядковані ФДМУ підприємства.

- Компанії в управлінні Фонду в першому кварталі 2022 року сплатили до держбюджету понад 642,4 млн грн, з яких 75,6 млн грн надійшли у вигляді авансових платежів.

Внесок у перемогу – це не лише гроші. Низка об’єктів держпідприємств стали прихистком для вимушених переселенців. В одному із львівських готелів, що перебуває в управлінні Фонду, знайшли притулок 200 жінок з дітьми. Також ми на фінальній стадії облаштування прихистку в Черкасах, там плануємо забезпечити розміщення ще 200 людей. Загалом на більш ніж 30 підприємствах в нашому управлінні є прихистки для внутрішньо переміщених осіб.

На балансі багатьох підприємств є бомбосховища, до яких забезпечують доступ людей. На одному з акціонерних товариств його облаштували на 500 спальних місць. Там ховалися люди з Бучі, Ірпеня та Великої Димерки.

Аграрні підприємства запустили млини й почали випікати хліб. При евакуації людей із зони бойових дій державні підприємства облаштовують місця відпочинку, де люди можуть випити чаю та за необхідності переночувати.

- Яка ситуація на підприємствах, котрі готувалися до приватизації? Чи можна сказати, що на відповідних процесах принаймні на кілька найближчих років “поставлено хрест”, чи все ж є надії, що за півроку-рік після перемоги вдасться надолужити втрачене у підготовці до процесу великої приватизації?

- Немає жодних підстав вважати, що приватизація в найближчі роки припиниться. Більше того, деякі об’єкти є сенс продавати саме зараз. Наприклад, непрацюючі спиртові заводи, які є ідеальними промисловими майданчиками. І питання ще й у тому, що коли якнайшвидше ці активи не виставити на приватизацію, ці заводи, не генеруючи жодного доходу, тільки нарощуватимуть заборгованість (податки на землю, нерухомість, заробітні плати і т.д.). Одного дня вартість підприємства стане «мінусовою», це призведе до банкрутства. Тоді майно продадуть на торгах за процедурою банкрутства, а не приватизації, й виручена сума піде на погашення вимог кредиторів, де держава як акціонер, чекатиме останньої черги...

Слід також зрозуміти, що кінцева мета продажу об’єктів - не лише одноразове залучення коштів до держбюджету, а й зменшення постійних збитків, які приносить той чи інший актив. А також надання можливості приватному власникові працювати, створювати нові робочі місця, налагоджувати виробництво.

Тож, на мою думку, мала приватизація повинна продовжуватися. Сподіваюся, ми зможемо переконати у цьому народних депутатів.

Що стосується великої приватизації, то вона справді призупиниться на певний час. Продати великі об’єкти ми не зможемо, адже вони потребують величезних інвестицій, а зараз це ризиковано. Проте, після війни такі активи користуватимуться великим попитом при відбудові нашої країни.

- А що з тими приватизаційними конкурсами, які проводилися в останні місяці перед війною? Завершено всі процедури передачі об’єктів новим власникам, чи війна вплинула на процес перерахування коштів, оформлення документації, на терміни оскарження результатів аукціонів?

- Всі приватизаційні аукціони, які мали відбутися після 24 лютого, скасовані й наразі не відбуваються.

Щодо торгів, які вже відбулися, але за результатами яких не підписані договори, працюємо над завершенням процесу.

Стосовно укладених договорів купівлі-продажу, зараз контрагенти не перераховують кошти, посилаючись на форс-мажорні обставини.

- А як із малою приватизацією? Так розумію, згадані на початку розмови зміни до галузевого законодавства мають позначитися і на її перебігу?

- Підприємці нині потребують нових приміщень для розміщення офісів та виробництв після релокації. Тому працюємо над проєктом закону, який відповідатиме вимогам часу, забезпечить економічне відновлення та сприятиме переміщенню бізнесу в безпечні регіони.

Йдеться, перш за все, про спрощення процедур та швидкість процесів. Це дозволить розблокувати передачу активів бізнесу, який матиме всі можливості для відновлення роботи, збереження наявних і створення нових робочих місць.

- Оскільки ми вже згадали про підприємства, які готуються до приватизації, не можемо оминути увагою історію, що нещодавно збурила ділові ЗМІ. Йдеться про оприлюднення інформації про нарахування менеджерами Одеського припортового заводу зарплат «собі коханим» із доплатами та преміями на 7 мільйонів гривень...

- В цій ситуації вже поставлено крапку. Рішення керівництва підприємства, яке нарахувало собі зарплати та премії в розмірі 7 мільйонів гривень, скасовані. Усі до копійки кошти повернули на підприємство. Гроші підуть на оплату праці рядових співробітників.

Наглядова рада ОПЗ ухвалила єдине правильне рішення - достроково припинити контракти із трьома фігурантами - членами правління.

Також я доручила провести позаплановий внутрішній аудит на підприємстві з оцінки ефективності управлінської діяльності й надати висновки щодо законності ухвалених рішень про нарахування та виплати. Відкриті кримінальні провадження.

Для уникнення подібних ситуацій надіслали запити представникам держави у наглядових радах підприємств в управлінні Фонду, а також на держпідприємства, де немає наглядових рад, з вимогою надати інформацію про всі нарахування керівникам компаній з моменту запровадження воєнного стану.

Якщо будуть якісь порушення, діятимемо швидко та безкомпромісно. Фонд державного майна й надалі стоятиме на захисті інтересів держави і платників податків.

- Наостанок: що вважаєте визначальним у роботі Фонду в найближчі тижні і головне — у перші тижні та місяці повоєнної відбудови?

- По-перше, це закон, який дозволить продавати державні активи для релокації та побудови логістичних хабів, суть якого потрібно донести до народних депутатів. Адже зараз дуже важливо розблокувати продаж державних активів шляхом приватизації. По-друге, це запуск оренди. Очікуємо на підвищений попит в цій сфері й успішне швидке проведення низки аукціонів. По-третє, це розробка методик оцінювання збитків, заподіяних агресором. По-четверте, є ще три проєкти, ідея яких прийшла саме після початку воєнних дій, але розповім про це вже після їх оформлення в конкретні документи.

У період післявоєнної відбудови важливо зберегти зміни, поліпшення процедур. Наприклад, підписання договору не на папері, а за допомогою кваліфікованого електронного підпису.

Приватизація гратиме ключову роль у відродженні України. Адже держава потребуватиме величезних інвестицій, в тому числі іноземних. А з урахуванням санкцій проти рф, багато підприємств в Україні стануть дуже дцікавими для наших міжнародних партнерів, потенційних інвесторів. Сильна економіка базуватиметься на здатності створити інвесторам такі умови, за яких вони, попри ризики, наважалися б вкладати кошти у відновлення України. Нас точно чекають швидке зростання та розквіт після перемоги.

Владислав Обух

Джерело Укрінформ
Відео 16 травня 2022

Іван Вигівський про роботу столичних поліцейських у ефірі спільного телемарафону

14 травня, очільник поліції Києва розповів про роботу столичних поліцейських у ефірі спільного телемарафону #UAразом