Особливості австрійської системи ідентифікації особи

08 квітня 2020
 Особливості австрійської системи ідентифікації особи

Епідемія коронавірусу у світі та, зокрема, в Європі не вплинула на роботу спецслужб європейських країн з тотального контролю населення

Одна з його причин — поява у Європі терористів, переважно ісламських угрупувань, торгівля зброєю та наркотиками, незаконна міграція і, як наслідок цього, небезпека для європейського добробуту.

Але саме пандемія Covid-19 активізувала діяльність з впровадження такого контролю за допомогою відповідних електронних баз. За приклад беруться напрацювання китайських фахівців у рамках так званої системи соціального кредиту. У Китаї її взялися розробляти кілька років тому, на повну потужність вона запрацювала з початку поточного року і забезпечує не лише тотальний контроль за населенням, зокрема, за переміщенням особи, але й визначає її політичну орієнтованість, активність у соціальних мережах, лояльність до чинної влади чи до правлячої партії тощо.

У самому Китаї така система функціонує завдяки цілеспрямованій політиці його уряду, охопленню всієї країни камерами зовнішнього спостереження та активного поширення у суспільстві електронних гаджетів із вмонтованими системами прихованого цілодобового контролю користувачів тощо. При цьому контролюється не лише визначений об’єкт спостереження, але, як вказувалося вище, і його соціальні контакти в Інтернеті, політичні уподобання, ставлення до уряду. З виникненням пандемії коронавірусу з’явилася потреба систематизувати дані про конкретну особу, про стан її здоров’я, зокрема температуру тіла, тиск, коло її потенційних та реальних осіб-контактерів, які також можуть бути носіями вірусу, соціальні зв’язки, про маршрут переміщення потенційно інфікованих тощо. Що і забезпечує на практиці таке технічне нововведення.

У європейських країнах державні органи і спецслужби також налагоджують тотальний контроль за переміщенням членів суспільства по території держави та за її межами. Про порушення прав людини, нехтування міжнародними нормами та національного законодавства поки що не йдеться. Цей процес просто сприймається, як кажуть, за замовчуванням, тобто, як необхідність дотримуватися саме таких норм задля знешкодження явних чи потенційних загроз суспільству.

За такою діяльністю спецорганів можна спостерігати на прикладі нейтральної Австрії. Зрозуміло, вона не єдина з європейських країн, що намагаються забезпечувати свою національну безпеку за новітніми технологіями. Адже для цього члени ЄС створюють національні електронні бази з інформацією про своїх громадян, а для координації своєї діяльності — наднаціональний пул міжнародних інтегрованих можливостей спецслужб країн-партнерів.

Щоправда, діяльність австрійських спецслужб з прихованого нагляду за населенням контролюється парламентом Австрії, висновки періодично оприлюднюються у ЗМІ для ознайомлення з ними громадян. Ось 3 квітня ц. р. в австрійській Der Standard з’явився матеріал про такий парламентський контроль стосовно Федерального міністерства внутрішніх справ Австрії (Bundesministerium für Inneres, BMI), яке, на додаток до інших функцій, вже тривалий час послуговується програмним забезпеченням для розпізнавання громадян за їх обличчям. Повідомляється, що тестові випробування таких електронних систем розпочалися наприкінці 2019 року. Вже зараз BMI має у власних базах обліку близько 10 млн фото ідентифікованих осіб. Між іншим, це більше, ніж кількість населення Австрії.

Довідково:

Республіка Австрія — держава в Центральній Європі, яка складається з дев’яти федеративних земель. Столицею, найбільшим містом і однією з федеративних земель, є місто Відень. Площа країни — 83 879 кв. км, населення становить 8,8 млн осіб, номінальний ВВП — 477 млрд доларів США.

У статті також розповідається, що Федеральне міністерство внутрішніх справ Австрії вже надало офіційну відповідь з цього приводу на запит австрійського парламенту, який надійшов від депутатів партії NEOS.

Примітка:

«Нова Австрія і Ліберальний форум» (NEOS — Das Neue Österreich und Liberales Forum) — ліберальна політична партія Австрії, заснована в 2012 році. Партія підтримує ідеї прямої демократії, виступає за періодичне проведення референдумів і скасування військового обов’язку, а також проти збільшення податку на нерухомість і державного фінансування політичних партій.

Частину наявного інформаційного ресурсу з бази даних використовує для перевірки новітнього програмного забезпечення, призначеного для розпізнавання облич, Федеральне управління кримінальної поліції. Це підтвердив виданню Der Standard офіційний речник такої служби Вінченц Крігс-Ау. Він розповів, що у Федеральному управлінні кримінальної поліції існує Центральна служба ідентифікації (Zentrale Erkennungsdienstlichen Evidenz, EDE), діяльність якої передбачено частиною 4 розділу 8.2 Федерального закону Австрії про кримінальну поліцію. В разі необхідності проведення службових перевірок та згідно із статтею 43 Закону про захист персональних даних (Datenschutzgesetz, DSG), Федеральна поліція може мати доступ до баз даних EDE, де сьогодні зберігаються фото 604 тис. осіб, які з різних причин вже потрапили у поле зору австрійської поліції.

Як пояснює В. Крігс-Ау, якщо особа скоїть правопорушення, то її фото звіряють з фотографією, що зберігається у базі даних про правопорушників. Далі представник поліції отримує матеріал для проведення слідчих дій, але обов’язково з дозволу відповідальної посадової особи. Щодо самого доступу до бази даних, то його має лише Федеральне управління кримінальної поліції. Щоправда, до кінця 2020 року оперативно використовувати таку інформацію матимуть змогу земельні відомства кримінальної поліції.

Самі ж фотографії вже зафіксованих осіб-порушників містяться у 13 різноманітних базах даних Федерального міністерства внутрішніх справ Австрії (реєстри для ідентифікації особи із фотографіями з паспортів, бази про іноземців, реєстри власників зброї тощо). На переконання представника партії NEOS Ніколауса Ширака, BMI не повинне автоматизовано порівнювати нові фото з тими, що вже зберігаються у базі даних про правопорушників.

У відповіді на згаданий парламентський запит є також інформація щодо підтримки Федеральним міністерством внутрішніх справ Австрії додаткових двох аналітичних платформ, призначених для запобігання «небезпечних атак». Яких саме — не уточнюється. Але не факт, що значні обсяги інформації та традиційні алгоритми її використання не можуть не призвести до технічних помилок і необґрунтованих звинувачень непричетних до злочинів осіб. Тому у цій статті зазначається, що використання програмного забезпечення з ідентифікації особи за обличчям не зовсім надійне. І наводиться приклад, коли минулого року у Сан-Франциско (США) заборонили використання технологій для ідентифікації особи за її обличчям. Міська рада дійшла висновку, що вірогідне порушення прав громадян внаслідок застосування таких технологій значно шкідливіше за задекларовані суспільні переваги. Там остерігаються, що застосування ідентифікації облич може загострити у суспільстві расистські прояви та «загрожує можливості жити вільно від постійного контролю з боку уряду». Хоча аеропорти та інші об’єкти, що перебувають у загальнодержавному управлінні, виключені з переліку заборон. Інші міста США також відмовляються від технологій ідентифікації особи за обличчям.

Ті, хто проти такої технології, застерігають, що це дозволяє державі втручатися у приватне життя громадян. До того ж, існує небезпека помилкової ідентифікації та зарахування до порушників невинних осіб. Прихильники застосування таких передових технологій, навпаки, вважають, що ідентифікація допоможе поліції боротися з криміналітетом і досягати більшого ступеню безпеки.

У державах з тоталітарними режимами, на зразок Китаю чи Росії, правлячі кола безапеляційно використовують такі системи. Адже тільки так можна втримати в своїх руках владу і оперативно контролювати суспільство під час форс-мажорних обставин на зразок коронавірусної хвороби.

А ось сучасні демократії в Європі через свою неповороткість, адміністративну і політичну кволість поступаються оперативністю автократичним режимам. Хоча паростки європейських тоталітарних правлінь, на зразок тих, що можна сьогодні побачити в Італії, Угорщині чи Польщі, можуть становити навіть геополітичну загрозу континентові, оскільки стимулюють розвиток відцентрових сил.

Що ж до таких високотехнологічних країн, як Китай з його гігантом Huawei, то вони переймаються власними економічними та геополітичними інтересами, використовуючи у своїх продуктах шпигунські програми для несанкціонованого вторгнення в усі сфери приватного, суспільного життя та державного управління.

Пандемія коронавірусу, що охопила планету, повинна колись завершитися. Вона збере свою так звану данину смертей через людську безпечність чи недбалість. Але технологічні досягнення, ініційовані та інтенсифіковані під час пандемії, увійдуть у побут суспільств і життя окремих їх представників. Поки що не визначено у яких формах та якого змісту, але вони відіграватимуть серйозну роль у суспільстві.

Загалом у нового біполярного світу на чолі зі США і Китаєм, та Росією, що стагнує і одночасно намагається дестабілізувати все навкруги, неодмінно змінюватимуться пріоритети. Цей світ неодмінно набуватиме нової конфігурації. І самі форми діяльності органів управління державами, союзами, блоками чи геополітичними центрами також зазнаватимуть змін. Яких саме — поки що важко передбачити. Очевидно, що геополітичний гравець-суб’єкт Євросоюз, до якого тривалий час намагається наблизитися Україна, також структурно буде змінюватися. Скоріш за все він відрізнятиметься від нинішньої своєї структури як за формою і складом учасників, так і за своїм змістом та ідеологією. Іншою ставатиме нова структура і місія НАТО.

Не виключено, що з’ясовуватимуться причини тотальної безпорадності демократичних інститутів країн-членів ЄС, які сьогодні переживають складні часи і які не змогли впоратися з серйозними викликами. Організаційно неготові протидіяти глобальним загрозам епідеміологічного характеру навіть такі потужні країни з розвиненими демократіями, як США, Італія, Іспанія тощо. А деякі члени ЄС, яких активно стимулює Росія, відверто намагаються дистанціюватися від вирішення проблем в рамках союзу. Це згодом може викликати зміни у структурі інститутів управління та складу країн ЄС, який, за прикладом Великобританії, деякі можуть покинути, що відповідно змінить кількісне і якісне ядро його членів. А якщо так, то виникне необхідність проводити нове геополітичне позиціонування ЄС в Європі і світі.

Вірогідно, такі сьогоднішні антагоністи, як США і Китай, звільнившись від деструктивного впливу Росії, зможуть порозумітися задля досягнення нових геополітичних переваг. Контроль над простором напевне перестане бути визначальним чинником для отримання державою-суб’єктом достатніх національних чи міжнародних дивідендів.

Домінування матеріальних чинників, як обов’язкова нині умова для процвітання нації, також мусить трансформуватися під впливом науково-технічного прогресу. Галузі високих технологій таких країн, як США, Японія, Південна Корея чи Канада тощо змушені будуть не лише конкурувати за першість у наукових розробках, але й узгоджувати кінцеві результати їх застосування.

Очевидно, що такі геополітичні зміни неминучі. І це підтверджує пандемія коронавірусної хвороби, яка стала своєрідним каталізатором розвитку нинішніх подій внаслідок нагромаджених протягом попередніх десятиліть проблем сучасного світу.

Сергій Польовик: «Огляд західних ЗМІ»

Джерело bintel.org.ua