Правда поліцейського № 1. Масові поховання, колаборанти, мародери та робота в умовах війни — глава Нацполіції

27 червня 2022
 Правда поліцейського № 1. Масові поховання, колаборанти, мародери та робота в умовах війни —  глава Нацполіції

Як війна змінила поліцейських, які нові функції з’явились у правоохоронців та що сталось зі злочинністю під час війни, — про це розказав Ігор Клименко , глава Нацполіції України

Пройшо вже більше ста днів з того моменту, як Національна поліція перетворилась на багаторукого Шиву. Адже з початком повномасштабної війни її працівники займаються безліччю справ — від звичного для них підтримання суспільного порядку до евакуації мирного населення з зони боїв, виявлення діверсантів та розслідування військових злочинів росіян.

Ігор Клименко, керівник Нацполіції, спробував окреслити це неосяжне море поліцейської роботи на війні.

— В Україні, за даними Нацполіції, налічується на деокупованих територіях 1200 неідентифікованих тіл. Серед них є і ті, які були знайдені у братських могилах. Як відбувається процес ідентифікації тіл, чому він настільки довгий і складний?

— На сьогодні ця цифра вже складає 1664. І, на жаль, вона збільшується. Великі території нашої держави були під тимчасовою окупацію агресора, і тому практично кожного дня, кожного тижня ми отримаємо інформацію, — оперативним шляхом, або через звернення громадян на гарячу лінію, — про такі можливі поховання. Ці ж громадяни потім дуже часто виступають свідками, повідомляють за яких обставинах могло все це статися. І відповідно тоді вже включається ціла група поліцейських.

Це як мінімум три слідчих, експерт-криміналіст, який має задокументувати, скласти докази, упакувати їх. Це і судово-медичний експерт або лікар, це й працівник моргу, куди ми тіло потім привозимо, і вибухотехніки, які мають спочатку обстежити місце можливого поховання.

Що вся ця група робить? Нам треба спочатку відрити ці тіла. До речі, це роблять і волонтери, які тіла пакують і потім вивозять до морга. Ця процедура жахлива, процедура війни, яку ми практично кожного дня, наприклад, на Київщині спостерігали, і брали безпосередню участь.

Виявили тіло, підняли з землі — провели ексгумацію. І направляємо до спеціальних закладів, — морг або лікарня. Відкриваємо провадження кримінальне, і призначаємо судово-медичну експертизу. Уже після цього бюро судово-медичної експертизи оглядає труп.

Тут може бути два варіанти. Перший: тіло можна впізнати, і ми тоді проводимо відповідну процедуру впізнання або родичами, або знайомими. Якщо це неможливо, як часто буває, тому що тіла пролежали в землі багато тижнів, а то й місяців, тоді виноситься постанова про призначення генетично-молекулярної експертизи. І вже експерти виділяють ДНК-профіль, який забивається у відповідну базу даних ДНК, і порівнюється з ДНК-профілями близьких родичів, — батьків і рідних дітей.

Я говорю саме про цивільних громадян, які були зариті в землю і знайдені в могилах. Паралельно із цим багато людей знаходили в підвалах і погребах.

Поліцією зараз відкрито більше 3,2 тис. кримінальних проваджень стосовно більше 4,1 тис. безвісти зниклих цивільних осіб, які знаходяться в розшуку. За останній час ми знайшли живими 675 наших громадян.

Від початку квітня в Нацполіції діє телефон гарячої лінії, куди звертаються громадяни, які втратили зв’язок з рідними, своїми знайомими. Загалом таких звернень було 7 тис. — щодо 3 тис. осіб, які зникли безвісти. Ми перевіряємо, звичайно, кожне таке повідомлення.

— Чому росте кількість знайдених тіл? Бо знаходять нові масові поховання?

— На сьогодні число братських могил складає десь до 20. І це без підвалів, де ми знаходили по три-чотири-п'ять загиблих, без погребів, де вони були закатовані. Найбільше братських могил на Київщині — 13. У них поховані 169 мирних жителів. Решта — це Харківська, Чернігівська і Сумська області.

На минулому тижні на Київщині ми знайшли ще одну братську могилу, в якій було поховано дев’ять чоловік. Як правило, це наші цивільні громадяни. Більшість з них або отримали вогнепальні або мінно-вибухові поранення.

Хотів би сказати про тих громадян, яких ми знаходимо в підвалах. Вони або розстріляні, або розстріляні і спалені. Таких випадків дуже багато на Харківщині. Наприклад, один чоловік, медик, був учасником антитерористичної операції, — його російські військові розстріляли, а потім спалили. Тобто, дуже часто ми маємо складнощі саме з ідентифікацією таких осіб, тому що вони просто спалені.

— Скільки поліція задокументовала злочинів російської армії від початку повномасштабного вторгнення?

— Більше 19 тис. Приблизно 70% з них — це саме злочини, які пов’язані з порушенням законів та звичаїв війни.

— Якщо за кваліфікацією спробувати розділити, то це…

— 13 тис. — порушення законів та звичаїв війни. Посягання на територіальну цілісність — близько 5 тис., і колаборація — це понад 800 злочинів, які були задокументовані. Найбільші цифри — це Київська, Луганська, Дніпропетровська і Донецька області. Потім йде Херсон. Тобто, всі нині тимчасово окуповані або вже звільнені території.

— Стосовно підозр російським громадянам за цими фактами… Йдеться переважно про заочні підозри — тобто ви цього росіянина не затримали поки, але ідентифікували. Але також є підозри «реальні» — виписані тим, хто був затриманий.

— Вони всі передавалися в СБУ, тому далі це була не наша сфера… Ми спочатку затримували цих осіб, тому що в перші тижні війни не вистачало сил в інших правоохоронних органів, — ми допомагали, ми всі робили одну справу. От якраз 161 особу військових РФ або їх посібників ми затримали.

Загалом у нас більше 330 підозр, в тому числі і заочні. Це тільки те, що робить Нацполіція, тому що то підзвітність СБУ. Але це ще за перші півтора місяця війни. Зараз питання вже повністю підзвітне СБУ.

— Як ви встановлюєте росіян, причетних до тих чи інших злочинів?

— Процес занадто складний. Ми спочатку встановлюємо ті військові частини РФ, які перебували на території того чи іншого регіону нашої держави. Намагаємось встановити і чисельність військових частин, і, звичайно, тих осіб, які там проходять службу. Ми застосовуємо комплекс оперативно-слідчих заходів, які направлені на ідентифікацію цих осіб. Це і камери, які працювали в будинках або на будинках багатьох громадян. Також ми працюємо з соціальними мережами РФ, де також в перші місяці були представлені військовослужбовцями фото з ідентифікацією: яка частина, який округ, яке місто і так далі. Коли російські військові відходили, багато документів вони просто кидали на місцях. І, звичайно, в нас є супутникові знімки перебування тої чи іншої військової частини.

Паралельно ми працювали по вже вбитих російських військовослужбовцях, і встановлювали їх місце проживання і закріплення за відповідними військовими частинами. Із таких мозаїк ми намагаємось скласти загальну картину. І у нас виходить. Є навіть програма, яка визначає людей по обличчях, навіть по частині обличчя. Вірогідність співпадіння приблизно 70−75%. Це стосується і загиблих військовослужбовців РФ.

— Скількох громадян України ви підозрюєте у мародерстві?

— У нас розпочато більше 17,3 тис. кримінальних проваджень саме по майнових злочинах, які були скоєні в умовах воєнного часу. Це щодо наших громадян України. Ви маєте розуміти, що практично все — крадіжки: 16,6 тис. Люди скористалися тим, що мільйонів немає вдома, тим, що автомобілі залишені на парковках. Для цієї категорії громадян під час воєнного стану подібне — це Клондайк. Але ми вже в межах цих кримінальних проваджень підписали більше 3,6 тис. підозр у скоєнні цих злочинів. І робота триває.

— Скільки наразі проваджень стосовно тих громадян України, які перейшли на бік ворога?

— 830 кримінальних проваджень відкрито за статтею про колабораційну діяльність. 1355 осіб за колаборанство вже отримали підозри на сьогодні. І до суду ми встигли скерувати 55 таких кримінальних проваджень.

— Хто ці люди?

— Це і ті, які були при владі, і ті, які були депутатами місцевих рад. Й колишні працівники правоохоронних органів, саме колишні здебільшого, які намагалися, мабуть, знайти себе в цьому житті, і нічого кращого не придумали, як послугувати ворогу. А є такі люди, які відверто симпатизували Російській Федерації, чекали «рускій мір». Це пов’язано було і з пропагандою, яку нав’язували багато років російські засоби масової інформації, та й деякі політичні партії, які функціонували на території нашої держави.

— В певний момент у соцмережах було багато інформації про громадян України, які корегували вогонь, розставляли мітки. Такі дії можуть кваліфікувати — в залежності від тяжкості і умислу — або як державна зрада, або як диверсія. В деяких випадках з людьми, які викладали відео прильотів, просто проводили виховні бесіди. Загалом, скільки є таких справ?

— Що стосується диверсії, то це підзвітність СБУ, і поліція не займається розслідуванням таких злочинів. Але ми виявляємо і передаємо таких осіб одразу до СБУ. Загалом поліція викрила 96 диверсійно-розвідувальних груп, затримала 866 осіб за підозрою у диверсійній діяльності, понад 760 з них ми передали до СБУ.

Йдеться і про тих людей, які намагалися якісь мітки наносити, і тих, кого ми затримували на місці ракетних ударів по територіях нашої держави. Йдеться і про зйомку, і про телефонування на російські номери. І, звичайно, ми виявляємо таких осіб на блокпостах дуже часто, перевіряючи автомобілі, документи, вибірково — телефон. І порівнюючи з нашими базами даних, що це за людина, звідки вона їде, чому їде і з ким їде.

Джерело НВ