Принципи взаємності та національних інтересів мають бути збалансовані

22 травня 2023
 Принципи взаємності та національних інтересів мають бути збалансовані

Саме зараз час вести активний діалог про повоєнний розвиток української економіки. Чи це зарано? Ні. Ба більше, цей діалог не повинен нагадувати обмін філософськими думками, бо в результаті ми повинні мати конкретну стратегію, зрозумілу для українських громадян, й адекватну для сприйняття країнами - партнерами

Світовий досвід повоєнного відновлення красномовно свідчить, що принциповим фактором має бути вироблення логіки та програми економічного розвитку, і, звісно, не менш важливим елементом є алгоритм просування та контролю цих процесів. Саме за таких умов може відбутися успішне формування стійкої національної економіки і фінансової спроможності держави. Сама по собі щедра зовнішня допомога, але спрямована не на конкретні цілі виробництва, може не лише не допомогти у досягненні певної мети, але навіть здатна ускладнити задачу, до прикладу, підсадити країну на донорську голку.

Нещодавно під час міжнародної конференції донорів президент Володимир Зеленський зазначив, що Україні потрібен сучасний «план Маршалла», який передбачав би «гроші, технології, фахівців і можливості зростання, необхідні для повернення до мирного життя, модернізації, та соціального розвитку». Наразі робота над планом економічного відновлення України розпочата, до неї окрім урядовців долучено експертне середовище, представники бізнес-асоціацій. Також в уряді готові співпрацювати із громадським сектором для оформлення цього документу.

Основні принципи плану уже сформульовані. Разом з тим, серед інших окреслених цілей, вирішення задачі відбудови економіки виключно на принципах лібералізації та дерегуляції видається таким, що у сенсі «як діяти на практиці» потребує конкретного розуміння. Так, це може служити поштовхом для пожвавлення національного бізнесу, для залучення компаній із тих країн, які реально й активно підтримують Україну, з якими перспективно співпрацювати й зближуватися. З іншого боку, держава не повинна ігнорувати свою роль захисника українського ринку від надмірної експансії виробників з інших країн, особливо з тих, які виявили свою байдужість або недружність у важкий для Києва історичний час.

Йдеться про держави, що поставили на перший план власний інтерес у розвитку відносин з рф. Тож Київ має зробити необхідні висновки і у подальшому так само жорстко виходити у торгівельно-економічних відносинах виключно із власних інтересів. Особливо це стосується тих напрямків, де є перекіс у поточній структурі та обсягах торгівлі не на користь Україні. Там треба вживати рішучих заходів регулювання та обмеження доступу їхніх виробників готової продукції до українського ринку.

Україна не повинна відмовлятися від економічного егоїзму у відносинах із нейтральними чи ворожими країнами, бо як показує практика, парадоксально, але саме вони часто мають очевидні переваги у торгівлі з Україною готовою промисловою продукцією. Україна повинна вчитися захищати свій ринок, бути принциповою щодо тих, хто відвернувся від неї у скрутні часи війни, та водночас демонструвати адекватну лояльність до країн НАТО і ЄС, котрі є важливими з точки зору підтримки у захисті від російської агресії. Принципи взаємності та національних інтересів мають бути збалансовані.

Голова Комітету по боротьбі з корупцією

Едуард Єфіменко