Статус кандидата: Україна зможе виконати 7 вимог ЄС та провести реформи

20 червня 2022
 Статус кандидата: Україна зможе виконати 7 вимог ЄС та провести реформи

Не часто політологи на 100% погоджуються один з одним. Але маємо саме той випадок: вимоги Брюсселя – цілком здійсненні для України

Як і прогнозували експерти, у п'ятницю, 17 червня, Єврокомісія рекомендувала надати Україні статус кандидата на членство в ЄС. І хоча остаточне рішення буде ухвалено на саміті 23-24 червня, такий сигнал свідчить, що засідання закінчиться для нас позитивно.

«Ми хочемо сказати одне – так, Україна заслуговує на європейську перспективу. Так, Україна має бути прийнята як кандидат. Ми враховуємо, що виконана велика робота, але інша важлива робота ще попереду», - заявила голова ЄК Урсула фон дер Ляєн, наголосивши, що Київ має виконати низку умов.

Ось їх перелік:

впровадити законодавство про процедуру добору суддів Конституційного Суду України, включаючи процес попереднього відбору на основі оцінки їх доброчесності та професійних навичок, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії;

завершити перевірку доброчесності Етичною радою кандидатів у члени Вищої ради юстиції та відбір кандидатів до створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

посилювати боротьбу з корупцією, зокрема на високому рівні, шляхом активних та ефективних розслідувань; завершити призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури шляхом схвалення визначеного переможця конкурсу та розпочати та завершити процес відбору та призначення на посаду нового директора Національного антикорупційного бюро України;

забезпечити відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам Групи з фінансових заходів (FATF); прийняти комплексний стратегічний план реформування всього правоохоронного сектору як частини середовища безпеки України;

запровадити антиолігархічний закон для обмеження надмірного впливу олігархів на економічне, політичне та суспільне життя; це має бути зроблено юридично обґрунтованим способом, враховуючи майбутній висновок Венеціанської комісії щодо відповідного законодавства;

подолати вплив корисливих інтересів шляхом прийняття закону про ЗМІ, який узгоджує законодавство України з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та надає повноваження незалежному регулятору ЗМІ;

завершити реформу законодавства щодо національних меншин, згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії.

Повідомляється, що Єврокомісія уважно відстежуватиме прогрес України у виконанні цих кроків і звітуватиме про них разом із детальною оцінкою країни до кінця 2022 року.

«Більшість зазначених умов – це наші внутрішні завдання, з якими виникли певні внутрішньополітичні проблеми, або наші зобов’язання по реформах в сферах правосуддя і антикорупційної політики, які ми своєчасно не виконали. Тобто, це те, що треба було зробити ще вчора», - коментує політолог Володимир Фесенко.

За його словами, треба скласти графік для виконання зазначених умов. Логічно, щоб його склали спільно і взаємно контролювали виконання Офіс Президента, офіс Віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а також керівництво Верховної Ради.

Володимир Фесенко каже: «Графік буде достатньо напружений. По кожній вимозі треба чітко розписати, що, кому і коли треба зробити», - наголошує експерт. І додає: «Те, що зазначено в рекомендаціях Єврокомісії, це наші перші домашні завдання, умовно кажучи на літній та осінній семестри. Дедлайн теж визначений – до кінця року. Зміст першого пакету завдань достатньо об’ємний, але він нам по силах. Якщо не стовідсотково, то відсотків на 80-90 ми точно можемо його виконати».

Але бажано показати максимальний результат. Це скоріше тест на майбутнє – як ми будемо і зможемо рухатись далі.

«Далі нас очікують переговори з ЄС про необхідні структурні реформи та їх реалізація, приведення нашого законодавства до стандартів Євросоюзу. Це величезний обсяг роботи. За досвідом країн, які успішно пройшли шлях до членства в ЄС, самі переговори про реформи і реалізація цих реформ – не менше 5-6 років, а шлях від статусу кандидата до вступу в ЄС – приблизно 10 років. Але якщо буде затримка з реформами, незадовільні результати в процесі їх реалізації, то шлях до Євросоюзу може бути набагато довшим», - особливо акцентує пан Фесенко.

Деякі країни західних Балкан отримали статус кандидата в члени ЄС близько 15 років тому, і поки не наблизились до членства в Євросоюзі. Про цей сумний досвід ми теж маємо пам’ятати і не повторювати помилок цих країн.

«Мені здається, що легше реалізувати ті пункти, які стосуються законодавчих змін. В питаннях євроінтеграції у Верховній Раді зараз є консенсус. Головне – швидко і одночасно якісно попрацювати над відповідними законопроектами, узгодити їх зміст з нашими партнерами в ЄС. Можливо є сенс створити спільні робочі групи. А проголосувати можна і за прискореною процедурою, - каже політолог. - Є певні процедурні проблеми з призначенням нового керівника САП. Але зараз, думаю, і цю проблему можна вирішити. Щодо перевірки доброчесності Етичною радою кандидатів у члени Вищої ради юстиції та відбору кандидатів до створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, то складно сказати. Тут треба запитувати тих, хто причетний до діяльності відповідних інституцій. Саме у цій сфері був відчутний спротив «суддівської мафії». Можливо в умовах війни буде трохи легше його подолати».

Але є також бюрократичні процедури. І саме з ними можуть виникати збої, як це було і з конкурсом по голові САП. Але якщо буде необхідна концентрація зусиль на цих питаннях, то їх також можна вирішити.

«Чимало хто зараз каже, що війна багато чого гальмує. Я з цим не погоджуюся від слова зовсім. Війна жодним чином не є тим фактором, який не дозволить нам виконати завдання, сформульовані ЄК. Оскільки вони мають, так би мовити, «продовжуючий ефект» і реалізацію цих завдань ми почали набагато раніше. Зараз вони просто більш чіткіше виписані, як певний підсумок того, що ми повинні завершити. Це перший момент», - доповнює попереднього спікера політолог Ігор Рейтерович.

Другий момент – він також звертає увагу на те, що всі перелічені ЄК вимоги можна реалізувати на рівні безпосередньо або президента України (призначення очільника САП), або на рівні судової гілки влади (відбір суддів), або на рівні Верховної ради (прийняти певні зміни до чинного законодавства).

Ігор Рейтерович вважає: «Тож це не є якоїсь проблемою, яка потребує обов’язкового завершення війни, деокупації територій і так далі. Це речі такого інституційного характеру, їх можна реалізовувати навіть під час війни. Тим паче, що спікер парламенту вже говорив, що у ВРУ налагоджена ефективна робота, а саме: по 7-8 годин у Zoom депутати спочатку обговорюють усі важливі питання, які потім уже консолідовано виносяться у сесійну залу, голосуються і… таким чином приймаються рішення».

Тому все це фінально зводиться до простого, але дуже ефемерного поняття, яке називається «політична воля».

«І якщо ця політична воля буде… То ми вже хоч завтра можемо призначити очільника САП. Людина відібрана, конкурси завершені. Все, що треба зробити – підпис глави держави. Дещо складніша ситуація із судовою реформою, оскільки ВРП бунтувала, саботувала і так далі. Але, знов таки, війна тут відкриває певні перспективи: всіх тих, хто повиїжджав і не повертається на роботу, несумлінно виконує свої обов’язки – можна відправити у відставку, а замість них набрати тих людей, які навіть під час війни виконували покладені на них державою обов’язки в контексті судових процесів і т.д.»

І це, знов таки, питання тижнів, максимум місяців, але точно не років.

«Тому дедлайн до кінця 2022 року не є чимось нездійсненним», - теж наголошує пан Рейтерович.

Можливо, продовжує він, виникнуть деякі проблеми, пов’язані з антиолігархічним законом. Чому?

«Там йдеться не про реєстр олігархфів, а про більш конкретне, причому з урахуванням Венеційської комісії. І там є ще важливе уточнення «в межах судової системи», тобто це повинен бути нормативно-правовий акт, а не просто рішення РНБО. Але й це можна вирішити, приміром, шляхом внесення змін в антимонопольне законодавство. Або – ухваливши закон про лобізм. Наголошую: це питання не років, а місяців», - додав політичний експерт.

Загалом – перелік умов від Єврокомісії Ігор Рейтерович називає абсолютно адекватним та обґрунтованим, оскільки питання верховенства права, боротьби з корупцією тощо – принципово важливі для ЄС.

«І знову – цей перелік є таким, який цілком реально виконати до кінця 2022 року. Що я б іще додав? Гадаю, що крім переліку нам потрібно також реальні справи проти високопосадовців, які були затримані за корупцію, довести до логічного завершення. Знов таки, у влади, як то кажуть, усі карти на руках. Є рішення і по Трухіну, і по Кузьміних тощо. Якщо ці справи дійдуть до суду, і будуть винесені вироки (не важливо які саме, головне – аби процедура була завершена), то ми зможемо це також поставити собі в «плюс» перед ЄК, заявивши, що боремося з корупцією не лише на словах, а й на ділі», - підсумував Ігор Рейтерович.

Політолог Олег Саакян також наголошує на тому, що нічого нездійсненного для Києва у цих вимогах немає.

«Виконання цих пунктів залежить виключно від політичної волі. Там немає жодного пункту, який би був для нас нездійсненним, що робить їх цілком реалістичними. Частину цих вимог може бути навіть виконано найближчими днями - їх проголосує Верховна Рада. Тобто увесь перелік вимог Євросоюзу – цілком адекватний. Загалом можна сказати, що Європа у цьому питанні не ставить нам палиці в колеса. Це абсолютно прогнозований та мінімальний пакет вимог, який сприймається навіть україноскептичною частиною європейського суспільства», - підсумував експерт.

Отже, все в наших руках. Змогли вистояти в перші, найважчі дні війни перед навалою ординців – зможемо виконати й умови з боку ЄС.

Мирослав Ліскович

Джерело Укрінформ
Події Відео 01 липня 2022

Слідчі поліції Києва повідомили про підозру чоловіку за розбійний напад на 72-річного пенсіонера

Нападник кілька раз вдарив потерпілого ножем по тулубу та в обличчя, після чого продовжив бити лежачого дідуся ногами