Bloomberg: Лагард спростувала оптимізм Бессента щодо короткостроковості наслідків війни проти Ірану

Глава ЄЦБ впевнена, що наслідки війни проти Ірану відчуватимуться довго, оскільки вже завдано значних руйнувань

Президентка Європейського центробанку Крістін Лагард розкритикувала міністра фінансів США Скотта Бессента за висловлений ним оптимізм стосовно короткочасності наслідків війни США та Ізраїлю проти Ірану. Про це повідомили джерела агентства Bloomberg.

30 березня керівники центральних банків, міністри фінансів та енергетики "Великої сімки" провели відеодзвінок.

Співрозмовники на умовах анонімності розповіли, що Бессент применшував шкоду від кількох тижнів бойових дій на Близькому Сході та стверджував, що перебої – зокрема фактичне закриття Ормузької протоки – будуть тимчасовими.

Лагард заперечила, заявивши Бессенту та іншим учасникам зустрічі, що наслідки відчуватимуться довго, оскільки вже завдано значних руйнувань.

Агентство зазначило, що "економічний біль" уже відчутний, оскільки інфляція в єврозоні в березні зросла найбільше з 2022 року, коли Росія почала повномасштабну війну проти України. Тим часом уряди 21 країни єврозони знижують свої прогнози, побоюючись, що рік, який мав стати роком відновлення, може обернутися рецесією.

Згідно з жорстким сценарієм ЄЦБ, який передбачає тривалі перебої з постачанням енергоносіїв до кінця 2026 року та подальше значне руйнування інфраструктури, інфляція може сягнути піку на рівні 6,3%.

30 березня Бессент заявив, що дефіцит світового ринку нафти – від 10 до 12 млн барелів на день, і США компенсують його, зокрема через скоординоване з Міжнародним енергетичним агентством вивільнення нафти з резервів. Також він вважає, що з часом США контролюватимуть Ормузьку протоку.

Через загострення конфлікту на Близькому Сході й фактичне припинення руху танкерів Ормузькою протокою порушено глобальні постачання енергоносіїв. Про те, як закриття Ормузької протоки вплине на світовий ринок, читайте в колонці експерта з економічних питань Олега Саркіца на LIGA.net. Стрибок цін на енергоресурси позначився і на ситуації в Україні. LIGA.net пояснювала, чому в країні стрімко подорожчало пальне і чи можливий його дефіцит.

• Війна в Ірані розпочалася 28 лютого 2026 року, коли США та Ізраїль завдали раптових авіаударів по іранських об'єктах. В результаті атак загинув верховний лідер країни Алі Хаменеї та кілька інших високопосадовців.
• У відповідь Іран почав завдавати ракетні й дронові удари по Ізраїлю, американських військових базах та країнах-союзниках США в регіоні. Він також фактично перекрив Ормузьку протоку, зупинивши транзит нафти й газу з країн Перської затоки.
• Війна США й Ізраїлю проти Ірану й перекриття Іраном Ормузької протоки загрожує світові "глобальним асиметричним шоком", заявляли в МВФ. Найбільше постраждають країни, які залежать від імпорту енергоресурсів, зокрема бідніші країни.