Війна та відлуння Чорнобильської катастрофи

Чорнобильська АЕС 2007 р. В.Ющенко, В.Ульянченко, Е.Єфіменко

Скоро 39 років як сталася Чорнобильська трагедія - найбільша в історії людства техногенна екологічно-гуманітарна катастрофа, коли радіоактивним цезієм були забруднені ¾ території Європи. Тож майже символічно, що на початку квітня очільниця Міндовкілля Світлана Гринчук та Спеціальний уповноважений президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єр Ельброн відвідали Чорнобильську зону відчуження

Візит відбувся на фоні обговорення можливого запуску проектів з відновлюваної енергетики в Чорнобильській зоні. Цей напрямок співробітництва Україна та Франція вважають вкрай перспективним.

У Міндовкіллі повідомили, що питання партнерства між Україною та Францією щодо інвестування у відновлювальну енергетику в зоні відчуження вже на порядку денному обох сторін. Ба більше, французькі компанії, зацікавлені у спільних бізнес проектах в Україні, вже мають аналітичні дані та вбачають великий потенціал інвестування у цей напрямку. Також у відомстві додали, що французькі партнери розглядають можливість надання допомоги Україні у відновленні нового безпечного конфайнменту (НБК), який був уражений російським безпілотником 14 лютого 2025 року.

Як відомо, через атаку ворожого безпілотника було пошкоджено 50% північного даху НБК, а також південний дох і бокові стіни станції. Пошкоджено матеріали, що покривають дах, а також важливі конструкції, зокрема кранову систему, тому Існує ризик корозії через потрапляння опадів під захисну арку ЧАЕС.

Фахівці прийшли до висновку: внаслідок цих пошкоджень конструкція більше не відповідає проектним вимогам і ліцензії. Фахова робота щодо оцінки пошкоджень і плану відновлення функціональності арки триває.

Спеціалісти наголошують, що удар російського безпілотника по об’єкту укриття ЧАЕС хоч і не призвів до підвищення радіаційного фону, утім, будь-яке пошкодження саркофагу ЧАЕС потенційно несе катастрофічні наслідки. «Він розроблений таким чином, щоб бути дуже надійним для таких подій як екстремальні погодні умови, але він не витримає ракетного удару», – сказав колишній голова фонду «Укриття» Саймон Еванс.

Перший саркофаг був зведений у 1986 році після аварії на ЧАЕС. Роботи проводилися в екстремальних умовах аби захоронити радіоактивні відходи та пошкоджений реактор. За кілька місяців над зруйнованим реактором було змонтовано бетонно – металеву захисну конструкцію, яка отримала назву об’єкт «Укриття». Саркофаг був тимчасовим рішенням, мав багато недоліків, але він дозволив суттєво зменшити рівень радіаційного забруднення, запобігти подальшому поширенню радіоактивних речовин та розпочати довготривалі роботи з ліквідації наслідків катастрофи.

Згодом міжнародні експерти одностайно висловилися про ризик обвалення старої споруди саркофагу, що могло призвести до повторного викиду радіоактивних речовин. У 1997 році за ініціативи країн Великої сімки розпочав роботу Чорнобильський фонд «Укриття» для створення умов щодо демонтажу старих забруднених радіацією конструкцій та появи нових споруд захисту.

Було прийнято рішення розробити проект укриття – Нового безпечного конфайнменту (НБК) або нової захисної оболонки, що мало повністю накрити аварійний реактор і старий саркофаг. Роботи щодо стабілізації старого «Укриття» проводилися в кілька етапів і закінчилися у 2007 році.

Того ж 2007-го року французький консорціум «Новарка» став переможцем тендеру ЄБРР на проектування, будівництво і введення в експлуатацію нового саркофага для ЧАЕС. Початок зі зведення нового захисного укриття у формі арки стартував у 2010-му. Роботи було закінчено у 2016-му і ще два роки знадобилося на випробування НБК. В експлуатацію арка була введена у 2019-му та стала найбільшим пересувним сталевим об’єктом у світі. Загальний кошторис цього унікального проекту перевищив 2 млрд. євро, до будівництва НБК було залучено 27 країн світу.

«Чорнобильське укриття спроектоване і необхідне для того, щоб утримувати величезний радіоактивний вміст реактора 4-го енергоблоку. Це не просто дах, а масивна, складна машина, розроблена спеціально для запобігання витоку радіоактивності в навколишнє середовище. А тепер росія влучила в нього вибухівкою, яка пробила сталевий дах і спричинила пожежу. Як довго росія залишатиметься безкарною за свої напади на українські атомні електростанції, включаючи окупацію Запорізької АЕС та військові злочини?», - прокоментував недавній удар російського безпілотника по укриттю ЧАЕС фахівець з ядерної енергетики Шон Берні.

У МАГАТЕ підтвердили удар по Чорнобильській станції, але в котрий раз жодним чином не вказали, що покладають вину за це на росію, яка продовжує небезпечні ігри з ядерним шантажем, захопленням атомних електростанцій, для якої небезпечні сховища радіоактивних відходів служать полігоном бойових дій. А отже відсутність рішучої відповіді на риторичне запитання спеціаліста з ядерки пана Берні поки що виглядає справжньою ганьбою для частини цивілізованого світу, який сповідує цінності демократії, свободи та справедливості.

Чорнобильська АЕС 2007 р. В.Ющенко, В.Ульянченко, Е.Єфіменко

Чорнобильська АЕС 2007 р. В.Ющенко, В.Ульянченко, Е.Єфіменко

Едуард Єфіменко