За півроку на політичній посаді керівника Офісу президента (ОП) Кирило Буданов не тільки не втратив набутого в розвідці іміджу фахового й авторитетного представника нової української еліти, а й спромігся посилити розуміння, як всередині країни, так і назовні, що він став перспективною фігурою, яка увійшла в коло людей, що визначатимуть українську позицію щодо тактичних та стратегічних безпекових, переговорних рішень, в тому числі тих, які стосуватимуться бачення врегулювання війни
Факт того, що очільник ОП не є чинником вчорашньої української політичної кухні є привабливим для суспільства та громадськості. Викликають довіру його принципові заяви про суб’єктність прийняття Києвом рішень, виключно на основі національних інтересів. Позитивно сприймаються його критичні оцінки старих політичних практик у внутрішньополітичному розрізі.
Стало очевидним, що вага фігури Буданова як впливово представника спецслужб та силового блоку працює на підсилення воєнного та дипломатичного напрямку держави, що в умовах довготривалої війни є критично важливим. До того ж, його фігура несе стійкий консолідуючий сигнал для українців, які демонструють запит на внутрішнє об’єднання.
За піврічний період перебування в статусі голови президентського Офісу Буданов спромігся зайти на одну з лідерських позицій, що відображають електоральні преференції українців. Ба більше, йому вдалося стати новим реальним та перспективним фактором української політики.
«З тими, хто виграє, всі хочуть мати справу. З тими, хто перемог не має, ніхто не хоче бути поряд», - зазначив в одному з недавніх інтерв’ю Буданов. Саме з таким мотивуючим драйвом, стовідсотково потрібним українцям на п’ятому році війни, асоціюється сьогодні фігура очільника ОП.

Головний редактор Ua-independent
Ярослава Ничипоренко