Чи прогнуться європейці під тиском нової геополітичної ситуації?

Навіть якщо не хочеться це озвучувати, утім, переважна більшість притомних людей розуміє - трансатлантичний альянс нині існує тільки формально. Є зрозумілим і той факт, що єдність спільноти західних демократій зазнала тріщини. Ба більше, ніхто не наважиться сказати, коли таку тріщину вдасться подолати

Ще декілька місяців тому це б виглядало злим жартом, але сьогодні це маємо за реальність: слідом за путінською росією нова американська адміністрація продовжує руйнувати заснований на правилах світовий порядок, щоб діяти за принципом свавілля сильнішого.

Звісно, у даному контексті путінський режим – це діагноз. А от стосовно кроків нової владної американської команди радше хочеться думати про щось на кшталт непрофесійності, і зовсім не хочеться вірити в обмірковану політику, котра по суті ганьбить США як націю, чия ідентичність базується на відстоюванні свободи і самовизначення в усьому світі.

Упродовж останніх десятиліть світ зазнавав з боку путінської росії масштабних пропагандистських операцій щодо маніпулювання свідомістю. Найбільш масовані інформаційні атаки кремлівські пропагандисти здійснювали на демократичні суспільства, щоб огорнути західний світ у штучно створену паралельну реальність, де критерії, як інструменти відокремлення правди від брехні, розмиті настільки, що факти практично неможливо відрізнити від вигаданих наративів.

Як не прикро це визнавати, та складається враження, що подібні методи інформаційних маніпуляцій взяті на озброєння найближчим колом топ посадовців нинішнього президента США. Демократія як поняття, а особливо в її європейському варіанті, стала справжньою мішенню для американських агітаторів, до прикладу, таких як мільярдер Ілон Маск чи віцепрезидент Джей Ді Венс.

Путінський апарат дезінформації вже давно інструменталізував чутливі для європейців проблеми міграції, складності бюрократичних процедур, гендерні питання задля дискредитації демократичної правової держави як такої, задля демонстрації її надуманого колапсу та нездатності діяти ефективно. Свідомо чи ні, але таку саму практику, намагаються застосовувати і деякі представники з американських провладних кіл, буквально атакуючи інтелектуальні підвалини демократії в Європі.

Останнім часом європейські суспільства перебувають в стані шоку від подій за океаном. Вони поки що неналежно озброєні проти шквальної інформаційної атаки, до якої доєдналися ще й американці. Безжальний тайфун з американського боку став для них, м’яко кажучи, неочікуваним.

Разом з тим, європейці помалу оговтуються, заклики від лідерів найвпливовіших столиць Європи про необхідність чинити опір набувають сили, а згодом і конвертуються в рішення. А отже є надія, що цього разу вони не прогнуться, ні під тиском кремлівського диктатора, ні під натиском «партнерів» з Вашингтону, давши зрозуміти обом, що вони можуть отримати гідну відповідь щодо майбутніх атак на європейські інтереси.

Головний редактор Ua-independent 

Ярослава Ничипоренко