У світі реальної сили Україна вже має докази своєї суб’єктності

Коли нас лякають тим, що Трамп з Путіними все вирішать на двох, у мене є чітке розуміння, або це російські вкиди, або повна некомпетентність щодо оцінок нової геополітичної ситуації

По-перше, попри те, що остаточна крапка у війні ще не поставлена, частина західної політичної еліти вважає, що Україна вже перемогла Путіна, зруйнувала силу імперії під назвою Російська Федерація, практично обнулила вплив Росії на глобальну політику.

У цьому сенсі, український президент займає лідерські позиції поряд з керівниками країн Центральної Європи, суверенітет яких захищає Україна. Тож без перебільшення, Україна має повне право вимагати суб’єктного ставлення до себе, і переговори про умови закінчення війни без України просто неможливі.

Якщо говорити про власний збройний потенціал, який Україна нарощує у сфері стратегічних дронів, балістичних та крилатих ракет, а також про його застосування, виходячи з інтересів власної безпеки, то це також створює реальну суб’єктність.

Коли маємо на увазі світ реальної сили й реальних відносин, то чи не є Україна з її мільйонною армією одним з найсильніших суб’єктів в Європі, і не тільки. Майже за три роки запеклої війни, яку розв’язала проти України друга ядерна потуга світу, українські Сили Оборони досягли вражаючих успіхів.

Відбили спроби російського агресора захопити Київ, Чернігів, Харків. Звільнили Херсон, правобережну Херсонщину й Харківщину. Знищили дві третини чорноморського флоту окупантів і поступово повертають контроль у Чорному морі, систематично проводячи там воєнні спецоперації. Перенесли війну на територію ворога і вже півроку утримують частину території РФ. Щодня завдають удари на сотні й тисячі кілометрів вглиб російської території, знищуючи ворожу нафтопереробку. За цей час ЗСУ стали найсильнішою й найчисельнішою армією в Європі, яка спроможна вести сучасну війну сучасними методами, досвід якої вже вивчають держави світу.

По-друге, Трамп розглядає США не лише як такі, що відіграють важливу роль у світі, він вважає Штати країною, що найкраще готова відіграти ключову роль у глобальній політиці. Ба більше, згідно баченню Трампа «нова» велич Америки, яку він пообіцяв забезпечити, повинна асоціюватися виключно з його президентством, тому у Трампа вистачить холоднокровності не дозволити Путіну керувати процесом перемовин щодо питання закінчення війни, а отже думка України буде обов’язково врахована.

2025-й рік стане ще більшим доказом того, що колода карт в руках топ гравців буде мінятися радикально. Це може призвести до зміни складу самих гравців: відходу з арени одних та приходу інших. У будь-якому випадку, фактор збереження української державності може стати реальним козирем в руках того, хто буде спроможний знайти адекватний алгоритм вирішення питання війни, бо саме цей гравець зміцнить свій вплив не тільки на європейський континент, а й на інші актуальні пульсуючі світові процеси, які зараз формують майбутнє глобального світу.

Едуард Єфіменко