Яку силу використає Трамп для свого сценарію миру?!

У чому сенс підходу президента Трампа «мир через силу» - поки що залишається незрозумілим

Переговори щодо припинення війни, розв’язаної Росією проти України, ще не почалися: проробляються Їхні контури та організаційні кроки. Утім, дещо вже сталося. А от чи відноситься це до демонстрації сили, про яку було заявлено Трампом, однозначної відповіді немає.

Через активізацію контактів Вашингтона з Москвою, Путін вийшов з міжнародної ізоляції, на декілька порядків пришвидшив механізм дії кремлівської інформаційної машини, яка усіма можливими пропагандистськими засобами націлена на болюче для Кремля питання санкцій, на розкол євроатлантичного союзу, на маніпуляції щодо відсторонення від участі в процесі перемовин українців та європейців.

Не дивлячись на геополітичні реверанси і лестощі у бік Трампа, неозброєним оком помітно, що Путін не збирається домовлятися з Трампом і, скоріш за все, не очікує від діалогу великого результату. Разом з тим Путін має на меті використати ці контакти для того, щоб перехопити стратегічну ініціативу, змінити ситуацію на свою користь , і через інформаційні механізми, які сприймаються ним виключно як складові війни, завдати ударів по учасниках загальносвітового процесу міжнародних відносин, зруйнувати коаліцію свободи й демократії.

Такий розвиток подій може сприяти іміджевим втратам США як глобальної держави, але більш того, може стати відчутним ударом по особистому реноме американського президента. Чи розуміють це у Вашингтоні? Чи розуміє команда нової Адміністрації, що підкидаючи подібні м’ячі Кремлю, американський президент не тільки не набере очок, ба більше, може перетворитися на об’єкт маніпуляцій? А може у Вашингтоні не в курсі, що небагато знайдеться тих, хто саме у сенсі брехні, шантажу та маніпулятивних операцій, зможе на рівних тягатися з теперішніми кремлівськими керманичами, до того ж маючи на меті переграти опонентів?!

Подібний негативний сценарій проглядається, але він ще не є доконаним фактом. Тож можна подивитися на ситуацію по-іншому, аби тільки гравці мали волю, відповідальність, тверезе й адекватне сприйняття глобальних процесів.

Завдяки збройним силам, найбільшим за кількістю й боєздатністю в Європі, завдяки розвитку оборонного сектору суб’єктивізація України буде зростати. Через розвиток сектору безпеки та інтелектуальний потенціал буде рости суб’єктивізація Європи. Суб’єктивізація і роль США буде підвищуватися через фактор президентства Трампа. Синергія цих трьох важелів може стати реальною силою, через яку Трамп буде здатний досягти омріяного миру, І більш того, приборкати зло в обличчі путінської Росії.

Едуард Єфіменко